Психотерапевт: алкоголізм – це не вирок

Алкоголізм – одна з найбільш гострих проблем України. За даними статистики, близько мільйона українців залежні від алкоголю, а кожен п’ятий вживає спиртне понад норму. Про причини алкоголізму та способи подолання залежності ми поговорили з Миколою Андрійовичем Тищенко – лікарем-психотерапевтом, який спеціалізується на лікуванні алкогольної та ігрової залежності.

- Миколо Андрійовичу, розкажіть, звідки береться алкоголізм?

- Тим, кого ми називаємо алкоголіками, просто не поталанило увійти до 30% людства, які мають генетичну схильність до проблем зі спиртним. Такі люди отримали спадковий ген, який сприяє швидкому формуванню тієї чи іншої залежності. Більшість людей у світі вживають алкоголь, але ці 30% знаходяться в зоні ризику і легко можуть стати алкоголіками. Однак, це не вирок. Якщо є бажання пацієнта, алкоголізм виліковний. Завдяки методиці Довженка ми формуємо у мозку пацієнта додатковий центр контролю. Звісно ж, при наявності свідомої згоди пацієнта.

- А як впливає на рівень пияцтва реклама алкоголю і доступність спиртного?

Реклама алкоголю також дає плюс до тих 30%. Як лікар, я категорично проти реклами алкоголю. Але заборона алкоголю – не метод. Я пам’ятаю часи Михайла Горбачова, коли заборони були, але спиртне розливали під столом з чайників. Я за обмеження продажу алкоголю неповнолітнім, тому що в молоді роки формується організм, а постійна інтоксикація спиртним калічить організм. Я би навіть підняв віковий ценз до 23 або навіть до 25 років. Але в цілому, держава нас ніяк не захистить – хто захоче випити, той вип’є. На державному рівні потрібно контролювати якість алкоголю, який виробляється у країні або завозиться із-за кордону.

- Наскільки гостро стоїть проблема алкоголізму у Білій Церкві?

Біла Церква не відрізняється від інших міст України. До мене звертаються пацієнти з різних регіонів України, з Київа та області, але всюди ситуація приблизно однакова.

- Яка основна проблема в лікуванні алкоголізму?

- Головна проблема – це мотивація. Дуже багато пацієнтів соромляться звернутися з такою проблемою до лікаря. Але я завжди наголошую: алкоголізм – це така ж хвороба, як і всі інші, цього не треба соромитись! До зустрічі з лікарем пацієнти отримують багато образливих слів: «алкаш», «п’яниця», «нікчема». Деякі з них починають вірити, що вони справді є люди дна. Але я переконую їх в тому, що вони – такі ж люди, як всі, як я. В процесі нашого спілкування пацієнти воскресають духом, у них повертається віра у власні сили.

- В яких випадках можна «витягнути» людину з алкогольної залежності?

Безнадійних випадків не буває! Завдяки методиці Довженка повернути до життя можна навіть людину з багаторічним «стажем» алкоголізму. Перед початком лікування треба хоча б три дні не пити. Буває так, що для людини це непосильно. В таких ситуаціях ми використовуємо техніку медикаментозного відриву від алкоголю. У нас є маніпуляційний кабінет, ми «відкапуємо» людину близько 5 днів, проводимо дезінтоксикацію, а потім починаємо психотерапію.

- Розкажіть будь ласка, в чому полягає ваша методика?

- Я використовую методику Олександра Довженка, поряд з яким мені поталанило працювати. Але психотерапія не стоїть на місці і я використовую власні напрацювання. Методика Довженка грунтується на співпраці лікаря з пацієнтом. Тому звільнення від алкоголізму чи ігроманії – це не лише заслуга лікаря, а й самого пацієнта. Ми разом з пацієнтом формуємо у нього новий центр мозку, який контолюватиме вживання алкоголю чи ставлення до азартних ігор.

Далі, отримавши всю необхідну інформацію про методику Довженка, пацієнти переходять на інший етап. Під час короткого сеансу гіпнозу я знімаю їхній потяг до алкоголю і завершую формування протиалкогольного та протинаркотичного психологічного коду. Кульмінаційний момент наступає, коли ми з пацієнтом залишаємось один на один і я здійснюю фіксацію цього коду.

- На який термін відбувається кодування?

- Термін кодування пацієнт визначає сам. Я переконаний, що період кодування має бути не менше року. За цей час в організмі проходять реадаптаційні процеси і формується інше ставлення до алкоголю. Поки що алкоголізм не можна вилікувати раз і назавжди. Тому пацієнтам, які взяли собі термін кодування більше одного року, я раджу раз на рік повертатись і проходити посилення коду. Це допомагає застрахуватися від негативного впливу соціального середовища та інших чинників на свідомість. Завдяки цьому людина може на все життя звільнитись від алкогольної залежності.

- А як закодованість впливає на життя людини?

Після процесу реадаптації людина може вести нормальне життя, не замикаючись в собі. Ви можете ходити в гості, приймати гостей, частувати їх спитним, при цьому залишаючись байдужим до алкоголю. А у деяких навіть формується відраза до спиртного. Звісно ж, «закодованим» людям треба відмовитись від вживання всіх видів спиртних напоїв, а також від вживання спиртовмісних лікарських засобів та продуктів алкогольного бродіння. Про це вони залишають мені письмову розписку.

- Що б ви порадили родинам алкозалежних людей?

Родинам алкоголіків я раджу не ображати близьких, які впали в залежність. Алкоголізм – це хвороба, а не розпуста чи аморальна поведінка. Треба шукати підходи до цих людей, переконувати їх в тому, що треба лікуватися. Це треба робити без погроз, нав’язування і образ – тоді люди зазвичай погоджуються.

Але примус в даному випадку не працює. Я вже багато років практикую ще й у Львові. Там був такий приклад: чоловік багато років пив, закодувався, став вести зовсім інше життя. Його знайомі дивуються, розпитують, а потім і самі приходять до мене кодуватися! Позитивний приклад надихає людей, дає їм віру в те, що нормальне життя можливе.

- Ви також займаєтесь лікуванням ігрової залежності. Звідки береться це лихо?

Ігрова залежність – відносно нова залежність. Ігрова залежність формується з потягу до легкого прибутку. Люди хочуть заробити грошей, а потім виносять своє майно до ломбарду. І ось тут я вважаю, що «одноруких бандитів» треба забороняти на державному рівні. Що стосується методики, явища ігроманії Довженко не застав, але я вирішив поекспериментувати. Моя перша пацієнтка з ігровою залежністю мусила продавати 3-кімнатну квартиру, бо назбирала величезні борги через азартні ігри. Тепер вона налагодила своє життя і розпрощалась з «однорукими бандитами». Я рекомендую позбавлятися одночасно від алкогольної та ігрової залежності, позаяк вони провокують одна одну.

Тищенко Микола Андрійович – лікар-психотерапевт з 35-річним стажем роботи. Закінчив Київський медінститут, сім років викладав у Білоцерківському медучилищі. Пройшов спеціалізацію у Центрі психотерапії (Феодосія) у видатного лікаря-нарколога Олександра Довженка. Шліфував професійні навички у відділенні неврозів Харківського психоневрологічного інституту, проходив стажування у Московському психотерапевтичному центрі. Потім 7 років працював головним лікарем Білоцерківського психоневрологічного диспансеру, практикував психотерапію. 15 років обіймав посаду начальника відділу охорони здоров’я у місті Біла Церква. Сьогодні Микола Тищенко займається приватною психотерапевтичною практикою (у Львові та Білій Церкві), а також є директором (на громадських засадах) медицинського центру «Ренесанс» у м. Біла Церква.

Автор
( 0 оцінок )
Викладення
( 0 оцінок )
Актуальність
( 0 оцінок )