Чим небезпечна рідина для миття посуду

Якщо засіб розчиняє жир на посуді, то, можете не сумніватися, до жирової плівці на ваших руках він теж поставиться без особливої ​​поваги.

Лущення-почервоніння - це не найгірше, що може з вами трапитися, якщо ви миєте посуд вручну і не користуєтеся рукавичками. Якщо на якомусь засобі написано, що воно безпечне (та ще й корисне) для рук, то це лише часткова брехня. У складі напевно є що-небудь якщо не корисне, то хоч не надто шкідливе. Екстракт ромашки, наприклад. Або навіть лляне масло. Питання: чи врятують вас ці рослинні інгредієнти, якщо вони замішані з великою кількістю хімії?

Правда полягає в тому, що детальний склад миючого засобу ніде не вказується. Може бути тільки приблизний. Або дуже приблизний.

ПАР - що це таке і як вони працюють?

На більшості, наприклад, пишуть щось на кшталт «містить іоногенні і неіоногенні ПАР» - і все. Ну і що вам робити з цією інформацією?

ПАР - це поверхнево-активні речовини. Принцип їх дії полягає в тому, що вони знижують поверхневий натяг. Тобто, в нашому кухонному сюжеті не дозволяють жиру утворити суцільну плівку, а змушують його збиратися в крапельки, які простіше прибрати з тарілки або сковорідки.

Іоногенні ПАР у воді розпадаються на іони (наприклад, сіль на Na + і CL-).

Неіоногенні не розпадаються на іони і залишаються цілісними молекулами. У миючих засобах це зазвичай касторове або рослинні масла.

Власне, очисними властивостями володіють тільки іоногенні: іони чіпляються до жирів, смол і іншого бруду, пов'язують їх і витягують на поверхню.

Неіоногенні... Теж можуть до чого-небудь чіплятися, але відмити їх так само важко, як і те, до чого вони причепилися. Ось чому часто виявляється, що бруду на посуді немає, але при найближчому вивченні можна виявити досить багато залишків самого миючого засобу. І воно може тепер потрапити не тільки на руки, але і в шлунок - разом з їжею.

5 небезпечних хімікатів

Ось які речовини, що загрожують вашому здоров'ю, найчастіше присутні в гелях для миття посуду.

Аміак. Несподівано, чи не так? На упаковках рідко пишуть «аміак». Але ви, швидше за все, зустрінете щось на кшталт «солі амонію». Слова «нітриди» і «нітрити» вам теж не напишуть, але ці солі можуть утворюватися при з'єднанні іона амонію з якою-небудь брудом. А вже про токсичність нітритів і нітридів ви напевно чули. Під їх впливом руйнується гемоглобін.

Триклозан. Ця речовина додається в засоби для миття посуду, щоб вбивати бактерії. І вона відмінно справляється з поставленим завданням. Але погано змивається водою.

Формальдегід. Так само, як і триклозан, вбиває бактерії. І так само впливає на ендокринну систему та систему травлення. На упаковці іноді пишуть «метиловий альдегід», але токсичність від цього не знижується.

Дихлоризоцианурат натрію. Страшна назва, так? Цією речовиною вбивають бактерії і одноклітинні гриби. Але у великих дозах вона може і людині нашкодити. Однак, будемо чесні, оскільки ця сіль змивається водою досить легко, то випадки токсичних доз на тарілці - велика рідкість. Отруїтися цим в домашніх умовах можна, тільки якщо в їжу підмішувати. Але це доказово і кримінально карається.

Фосфати. Їх використовують майже всі популярні бренди, тому що вони не тільки добре відмивають бруд, але і пом'якшують воду. Однак ті, у кого є дача, знають, що фосфати - це ще й добрива. Дуже багато дослідників пов'язують розмноження синьо-зелених водоростей в очисних спорудах з використанням фосфатів для очищення. І якщо ви використовуєте фосфатовмісні засоби у себе на дачі, то цілком можливо, що і ваш водостік скоро «зацвіте» (або вже «зацвів»). А ось водорості - токсичні.

Що ж нам тепер робити?

• Уникати контакту з будь-якими засобами, які містять фосфати. У США зараз значок «Не містить фосфатів» рівноцінний приблизно нашому «еко».
• Завести посудомийну машину.
• Ну і чоловіка ще - для миття тефлонових сковорідок.

Читайте також: Гаряче: 4 відповіді на найчастіші запитання про спорт влітку