Новообраний президент Польщі Кароль Навроцький / © Associated Press
Зміст
- Перші заяви новообраного президента Польщі
- Риторика Навроцького щодо України
- Зміни в польсько-українських відносинах — на що чекати
- Українці можуть стати політичним інструментом нового президента Польщі
На президентських виборах у Польщі переміг євроскептик і консерватор Кароль Навроцький.
Він здобув перемогу з відривом у менш ніж два відсотки від свого суперника — мера Варшави Рафала Тшасковського. Офіційно Навроцький обійме посаду 6 серпня.
Новообраний президент Польщі відомий своїми резонансними заявами та суперечливою позицією щодо України.
Перші заяви новообраного президента Польщі
Після перемоги на виборах Кароль Навроцький заявив, що буде «гідно представляти» Польщу, враховувати всі важливі для співгромадян питання та стежити за суб’єктним ставленням до Польщі на міжнародній арені.
«Можете бути впевнені, що як глава держави я не залишу поза увагою жодне з питань, важливих для Польщі та польського народу. Я гідно представлятиму вас на міжнародній арені, дбаючи про те, щоб до Польщі ставилися як до суб’єкта», — написав Навроцький на платформі Х.
У своєму дописі він зазначив, що поляки прагнуть жити в «безпечній, економічно сильній країні, яка дбає про найслабших» і має вагу в міжнародних, європейських і трансатлантичних відносинах.
Також у відповідь на привітання президента України Володимира Зеленського Навроцький заявив, що очікує продовження партнерства між країнами, заснованого на взаємній повазі та розумінні, і наголосив на необхідності розв’язання історичних проблем для побудови безпечного майбутнього.
«Я з нетерпінням очікую продовження партнерства між нашими країнами, заснованого на взаємній повазі та розумінні. Я переконаний, що для цього необхідний не лише гарний діалог, але й вирішення назрілих історичних проблем», — зазначив Навроцький.
Окрім того, новобраний президент Польщі зауважив, що «Польща була найпалкішим прихильником України в боротьбі з російською агресією», і жодна інша країна «не розуміє цієї загрози більше, ніж ми».
Риторика Навроцького щодо України
Навроцький має скептичне, прохолодне та політично обережне ставлення до України, з чітким ухилом у бік національного консерватизму та історичного ревізіонізму.
У своїй передвиборній кампанії Навроцький неодноразово критично висловлювався в бік України. Зокрема, він порушував питання Волинської трагедії, а визнання провини Києвом називав обов’язковою передумовою для подальшого руху до ЄС.
Політик проти вступу України до НАТО, допоки триває російська агресія.
«Сьогодні я не бачу Україну в жодній структурі — ні в Європейському Союзі, ні в НАТО, поки не будуть вирішені такі важливі для поляків цивілізаційні питання. Країна, яка не може відповісти за дуже жорстокий злочин проти 120 тисяч своїх сусідів, не може бути частиною міжнародних альянсів», — наголошував Навроцький.
Окрім того, політик підтримав декларацію, що виступає проти членства України в НАТО, та виключає відправлення польських військ до України під час російської агресії.
Це викликало невдоволення української влади та критику польського прем’єра Туска, хоча документ не є юридично обов’язковим.
Водночас Навроцький засуджує російську агресію проти України та називає її дії терором.
«Росія є імперіалістичною за своєю основою незалежно від того, чи це білий терор, червоний терор чи сучасний терор», — зазначав політик.
Зокрема, він на ранніх етапах своєї кампанії заявляв, що «зробить усе, що вимагатимуть інтереси Польщі», навіть якщо доведеться йти на контакт із кремлівським диктатором Володимиром Путіним.
Також Навроцький не закликає до розриву відносин з Україною, підтримує надання гуманітарної допомоги та допомоги українським біженцям, які працюють і сплачують податки в Польщі.
Політик заперечує звинувачення в путінській пропаганді, посилаючись на думку «мільйони поляків», стурбованих українським експортом, який, на його думку, загрожує польській економіці.
Під час дебатів він зазначав, що керуватиметься принципом: «Спочатку Польща, передусім — поляки».
Зміни в польсько-українських відносинах — на що чекати
Експосол України в Польщі Андрій Дещиця вважає, що з перемогою Навроцького відносини між Києвом і Варшавою стануть жорсткішими.
«Я думаю, що апокаліпсис не настане і кардинально все одразу не зміниться. Очевидно, буде жорсткіше співпрацювати з Польщею, бо Навроцький — представник правої партії і сам собою консервативний, націоналістично налаштований», — заявив Дещиця.
Своєю чергою філософ і громадський діяч Олексій Панич заявляє, що доброзичливі українсько-польські відносини можуть опинитися під загрозою. На його думку, невідомо, як Навроцький покаже себе в ролі політика, адже на вибори він ішов «не з політичною програмою, а з добором гасел, які хотів почути його електорат».
Також тривожним сигналом є зближення Навроцького з радикалами, зокрема з ультраправою «Конфедерацією», яка висувала антиукраїнські вимоги перед виборами. В обмін на їхню підтримку у другому турі він підписав декларацію, що фактично блокує вступ України до НАТО.
«Навроцький робитиме жорсткі заяви на адресу України. Питання в тому, як далеко він зайде на практиці. А тут питання абсолютно відкрите», — зазначив експерт.
Як вважає Панич, такі кроки загрожують погіршенням українсько-польських відносин.
На противагу цьому міжнародний оглядач Пьотр Кульба заявляє, що відносини між Україною та Польщею залишаться доброзичливими на рівні народів.
За його словами, українсько-польські відносини ґрунтуються на взаємній повазі та спільному протистоянні російській загрозі.
Він запевняє, що Польща не є антиукраїнською державою, а заяви Навроцького про НАТО чи Волинь — це переважно передвиборча риторика для залучення виборців.
«Президент Польщі — це фігура другого політичного ряду. Реальна політика формується партіями, а партійна риторика — еластична і переважно спрямована на підтримку України», — зазначив експерт.
Також Кульба зауважив, що Кароль Навроцький має тісні зв’язки з футбольними фанатськими угрупованнями, тому його заяви потрібно оцінювати з поправкою на контекст.
Українці можуть стати політичним інструментом нового президента Польщі
Польща може активніше використовувати тему українських біженців як аргумент, щоб уникнути європейських міграційних квот, припускає експерт Ігор Тишкевич.
«Найімовірніше, буде жорсткіший механізм роботи з міграційними процесами. Але тут йдеться не лише про Україну, а й про розмови Німеччини щодо повернення частини мігрантів на територію Польщі», — зазначив він.
Зокрема. можливі нові торговельні суперечки через давні конфлікти або захист польського ринку, особливо щодо українського аграрного експорту.
«Це буде, але кардинальних змін я б не очікував», — підсумував Тишкевич.
Раніше чинний президент Польщі Анджей Дуда заявив про намір зустрітися зі своїм наступником Каролем Навроцьким. Дуда планує обговорити майбутню позицію Польщі щодо відносин з Україною та її вступу до Євросоюзу й НАТО.
Інформує tsn.ua