У жовтні 2017 року на правому березі річки Рось у Рокитнянському районі археологи виявили середньовічний могильник ХІ ст., який є унікальним і значно вирізняється серед інших давньоруських старожитностей.
Як повідомляє прес-служба Інституту археології НАН України, у зв’язку з активною діяльністю грабіжників, Острівський загін Архітектурно-археологічної експедиції Інституту археології здійснив термінові науково-рятувальні роботи.
Так, некрополь, що розташований на правому березі р. Рось і по сьогодні займає є досить великим, однак поступово знижується в напрямку до річки. Навпроти могильника – на протилежному березі річки знаходиться відоме і досить потужне давньоруське городище у Сухолісах, яке займає площу близько 1,6 га. За даними археологів, зафіксована площа некрополя сягає близько 600×100 м.
На даний час археологи дослідили 21 інгумаційне поховання. В деяких з них були зафіксовані рештки поховальних споруд (гробовищ) - фрагменти та сліди від деревини і цвяхи. Увагу дослідників привернув яскравий та чисельний поховальний інвентар, серед якого виділяються прикраси: у похованнях виявлені арбалетоподібні та підковоподібні фібули, браслети з зооморфними кінцями, ланцюжки, кільця та каблучки, а також пірофілітові прясельця, предмети озброєння та елементи ремінної гарнітури.За цими знахідками археологи можуть попередньо датувати могильник другою чвертю ХІ ст. – першою половиною ХІІ ст. Також, біля одного з досліджених поховань простежуються залишки кам’яної викладки – ймовірно вівтаря.
Археологи наголошують, що основні риси поховальної обрядовості та інвентар помітно вирізняються від переважної більшості типових давньоруських поховальних пам’яток ХІ ст. Речі, що були знайдені у могильниках (арбалетоподібні фібули типу Bliujiene IV, браслети з зооморфними кінцями) мають численні аналогії серед балтських поховальних старожитностей, які були зафіксовані переважно на території розселення куршських, земгальських та жематійських племен.
Факти, які отримали дослідники під час розкопок свідчать про переселення компактної групи балтського населення до Поросся у ХІ ст. З історичної точки зору, археологічні знахідки добре ілюструють (і підтверджують) літописні повідомлення про державну діяльність Ярослава Мудрого, спрямовану на зміцнення південних рубежів Київської Русі. Під 1032 р. літопис повідомляє про те, що Ярослав Мудрий «поча ставити городы по Рси», тобто вибудовував нову оборонну лінію вздовж річки Рось. За рік до того, великий князь київський повернув Червенські гради, полонених «ляхів» осаджував в межах своєї держави, найвірогідніше на кордоні із Степом. Цілком вірогідно, що так само Ярослав Мудрий міг переселити якісь групи з балтських племен на родючі південноруські землі вздовж Росі, де на них було покладено обов’язки з оборони від нападів кочовиків.
В той же час, Романос Широуховас з Центру Балтійської та Скандинавської археології відзначає, що фотографії окремих речей з цього некрополя вже відомі в Інтернеті. Зокрема, археологи вияснили, що речі, які напевне пов’язані з могильником, є у приватний колекції Євгена Гредунова , який проживає в м. Бровари.
На одному сайті колекціонерів навіть не ховаючись обговорюють факт пограбування некрополя. На території могильника археологи зафіксували такі групи грабіжників, які за допомогою металодетекторів виявляють та грабують поховання, а безкарність та попит з боку господарів приватних колекцій їх лише стимулює.
На думку працівників Інституту археології НАН України такі дії можуть привести до міжнародного скандалу, оскільки даний некрополь є спільною сторінкою в історії України та Литви та викликав серйозну зацікавленість литовської наукової, дипломатичної та журналістської спільнот.
Читайте також: лопата археолога проти екскаватора будівельника: як у Білій Церкві зберігають пам’ятки історії.