СВІЙ ЧИ ЧУЖИЙ? А ТИ КОГО ВВАЖАЄШ СВОЇМ?
Біла Церква — місто з багатою історією, різними культурами, долями та поколіннями. Тут народжувалися, зростали, працювали й будували своє життя українці, євреї, поляки та представники багатьох інших національностей.
Хтось живе тут поколіннями. Хтось переїхав 20, 30 чи навіть 50 років тому. А хтось лише нещодавно знайшов у Білій Церкві новий дім.
То хто для нас свій, а хто чужий? І хто взагалі має право проводити цю межу?
Українець із Криму, Харкова, Донецька чи Маріуполя, який через російські обстріли залишив рідний дім, переїхав до Білої Церкви, працює тут, виховує дітей і будує нове життя. Він свій чи чужий?
Єврей, родина якого поколіннями живе в нашому місті. Поляк, чиї предки оселилися тут ще за часів Браницьких. Людина, яка переїхала з Росії десятки років тому, залишилася в Україні та пов’язала свою долю з Білою Церквою. Хто вони для нас?
А ЯК ЩОДО ТИХ, ХТО ПРИЇХАВ З ІНШИХ КРАЇН?
У Білій Церкві можна зустріти грузинські, вірменські, узбецькі родини, для яких наше місто давно стало домом. Деякі сім’ї живуть тут десятиліттями, виховують дітей, працюють, розвивають власну справу.
Серед можливих прикладів їхньої діяльності — дорожні та асфальтувальні роботи, будівництво, торгівля, сфера послуг, продаж спецій, фруктів, овочів, ягід, динь і кавунів. Утім, професія чи вид бізнесу не визначають національності людини.
Але є ще один цікавий момент.
До тих, хто давно оселився в Білій Церкві, можуть приїжджати родичі з Грузії, Вірменії, Узбекистану та інших країн. Хтось хоче жити поруч із сім’єю, хтось шукає роботу, кращі економічні можливості або планує відкрити власний бізнес.
І тут виникає запитання: якщо родина живе в Білій Церкві вже 20–50 років, вона своя? А її брат, сестра, діти чи інші родичі, які приїхали лише вчора, — уже чужі?
Чи визначає належність до громади кількість прожитих років? Чи достатньо бажання жити тут, працювати, поважати місцевих жителів і закони України?
І чи може людина, яка народилася за тисячі кілометрів від Білої Церкви, одного дня щиро сказати: «Це моє місто»?
А ТЕПЕР ПОГОВОРІМО ПРО НАШИХ, КОРІННИХ
Людина народилася в Білій Церкві, тут виросла, має місцеву прописку, знайомства та вплив. Але використовує посаду для незаконного збагачення, бере хабарі чи розкрадає кошти громади. Якщо такі злочини доведені, чи робить місце народження цю людину своєю?
І навпаки. Людина чесно заробила статки, розвиває бізнес, створює робочі місця, купує нерухомість, інвестує в місто. Чи стає вона чужою лише тому, що успішніша та заможніша за інших?
А якщо підприємець народився в іншій країні, але десятиліттями працює в Білій Церкві, платить податки та забезпечує людей роботою? Чи змінює це наше ставлення до нього?
Можливо, питання зовсім не в тому, де людина народилася, якої вона національності, скільки має грошей або як давно живе в Білій Церкві. Можливо, справжню відповідь дають її вчинки?
СІМ ДНІВ — СІМ ЗАПИТАНЬ ДО БІЛОЦЕРКІВЦІВ
Редакція 04563.com.ua Біла Церква вирішила не обмежуватися однією публікацією.
Ми пропонуємо кожному жителю міста вже зараз поділитися власним баченням у коментарях під цією статтею: кого ви вважаєте своїм, кого чужим і чому?
І вже сьогодні, 8 жовтня, одночасно з виходом цієї статті, ми розпочинаємо семиденне соціальне опитування «Свій чи чужий?».
Перше запитання вже доступне для голосування!
Знайти його можна в нижній частині сайту 04563.com.ua, у рубриці «Голос міста — де кожен голос важливий»: https://www.04563.com.ua/poll/9976
Протягом семи днів, із 8 до 14 жовтня включно, щодня публікуватимемо одне нове запитання з чотирма запропонованими варіантами відповіді.
Один день — одне запитання — чотири варіанти відповіді.
Ми порушимо теми вимушених переселенців, національності та історичного коріння, корупції, заможності, внеску в розвиток міста, людських цінностей та родин, які переїхали до Білої Церкви з інших країн.
Результати кожного голосування публікуватимемо одразу після його завершення. А за підсумками семи днів підготуємо окремий матеріал із результатами всіх опитувань.
Це не репрезентативне наукове соціологічне дослідження, а відкрите громадське онлайн-опитування. Його результати відображатимуть думки учасників голосування.
БІЛОЦЕРКІВЦІ, А ВИ КОГО НАЗИВАЄТЕ СВОЇМИ?
Ми не хочемо давати готових відповідей або вирішувати за вас. Нам цікаво почути різні думки — навіть ті, які можуть не збігатися з позицією більшості.
Пишіть у коментарях під цією статтею:
Хто для вас свій у Білій Церкві? Чи має значення місце народження, національність, мова, статки, походження? Чи все-таки головне — порядність, ставлення до людей, до України та до нашого міста?
Чи стає людина своєю через 5, 10, 20 років проживання? А можливо, вона може відчути себе частиною громади значно раніше?
Не обов’язково чекати наступних голосувань. Висловити свою позицію можна вже зараз у коментарях, а перше запитання сьогоднішнього опитування вже чекає на вашу відповідь у рубриці «Голос міста».
Просимо дискутувати аргументовано, без образ, приниження людей за походженням чи національністю та без бездоказових звинувачень.
Бо Біла Церква — це не лише місце на карті. Це люди, які тут живуть.
І, можливо, після цих семи днів ми краще зрозуміємо не тільки те, кого вважаємо своїми, а й те, що робить нас громадою.
А тепер головне запитання особисто до тебе: ТИ СВІЙ ЧИ ЧУЖИЙ? І хто це вирішує?
04563.com.ua Біла Церква — запитуємо, щоб почути кожного.