Чи може один удар по цифровій інфраструктурі вплинути на тисячі агресивних коментарів у соціальних мережах? Польський військовий аналітик Ярослав Вольський звернув увагу на незвичайну зміну активності в інтернеті, яку він пов'язує з українськими ударами по дата-центрах російського «Яндекса».
За його спостереженнями, після цих подій у польському сегменті соцмереж стало помітно менше акаунтів, які поширюють ворожість до українців. Водночас нібито скоротилася й активність профілів, що видають себе за українські та провокують конфлікти з поляками.
І це найцікавіша деталь: інформаційна агресія, спрямована проти двох народів, начебто почала слабшати одночасно.
Вольський також стверджує, що знизилася онлайн-активність на підтримку німецької партії AfD та американського руху MAGA.
На оприлюдненому ним графіку показано різке падіння певного показника щоденної активності — приблизно на 30%, а згодом на 56% порівняно з попереднім рівнем.
Однак графік сам по собі не пояснює, які саме акаунти враховувалися, як вимірювалася їхня активність і чи пов'язане падіння саме з ударами по російській інфраструктурі.
Чому ця історія заслуговує на увагу?
Російські інформаційні операції давно використовують тему українсько-польських відносин. Їхня потенційна мета — посилювати взаємні образи, створювати враження масової ворожнечі та підривати підтримку України серед європейців.
Для цього можуть використовуватися фальшиві профілі, координовані мережі акаунтів та автоматизоване поширення повідомлень.
Якщо частина таких мереж справді залежала від інфраструктури, яка зазнала пошкоджень, це могло б пояснити одночасне скорочення активності. Проте наразі це лише гіпотеза, а не встановлений факт.
Є й інші можливі пояснення: зміни алгоритмів платформ, блокування акаунтів, технічні збої або особливості самого вимірювання.
Найважливіше запитання цієї історії — скільки конфліктів у соцмережах виникає природно, а скільки штучно розпалюється за допомогою організованих інформаційних кампаній?
Публікація Вольського не доводить, що більшість антиукраїнських коментарів у Польщі створюють боти. Але вона порушує важливу тему: гучність ненависті в інтернеті далеко не завжди відображає реальні настрої суспільства.
Іноді за сотнями агресивних повідомлень можуть стояти не сотні обурених людей, а значно менша кількість організованих учасників інформаційної кампанії.