Пучок кропу — і вже ринок?
Кріп, петрушка, домашні помідори, огірки та сезонні фрукти. Для одних — можливість заробити кілька гривень, для інших — незручності на тротуарах і запитання до міського благоустрою.
У Білій Церкві стихійну торгівлю в невстановлених місцях заборонили ще у 2022 році. Раніше серед проблемних локацій називали території поблизу Критого ринку та вулиці Леваневського.
Однак заборона сама по собі не дає відповіді на головне питання: де людям продавати власноруч вирощену продукцію, якщо оренда торговельного місця для них занадто дорога?
Це вам не Бессарабка, але проблема знайома
У Києві Бессарабський ринок давно став символом столичної торгівлі. Проте стихійні ятки існують і за межами офіційних ринків.
Нещодавно на Оболоні мешканці скаржилися на торговельні намети, які з'являлися в різних частинах району. Комунальники демонтували одну з точок, однак питання стихійної торгівлі залишилося.
І тут виникає іронічне запитання: невже для продажу пучка кропу потрібна ціла битва між продавцями, мешканцями та комунальними службами?
Кому заважає бабуся з петрушкою?
Було б несправедливо ставити знак рівності між людиною, яка продає кілька пучків зелені з власного городу, та організованою незаконною торгівлею.
Але й пішоходи мають право на вільні тротуари, чистоту та безпечний рух.
Тому проблема не лише в тому, кого оштрафувати чи звідки прибрати ятку. Питання в іншому: чи створило місто достатньо доступних місць, де люди можуть торгувати законно, не заважаючи іншим?
Маленька Бессарабка чи право на заробіток?
Можливо, замість нескінченних суперечок місту потрібні впорядковані майданчики для сезонної торгівлі — з доступною платою, визначеними місцями та зрозумілими правилами.
Адже боротьба зі стихійними ринками не повинна перетворюватися на боротьбу з людьми, які намагаються заробити на життя.
А що думають білоцерківці?
Чи заважають вам стихійні продавці на вулицях міста? Чи, навпаки, ви охоче купуєте в них домашню продукцію?