Політична кар'єра Олександра Поляруша в Білоцерківській міській раді завершила черговий етап. За інформацією, оприлюдненою в місцевому інформаційному просторі, посадовець оформив необхідні документи та залишив стіни міської ради.
Проте його звільнення стало результатом тривалого політичного протистояння.
Першу спробу усунути Поляруша з посади заступника міського голови депутати зробили ще у травні 2026 року. Ініціатором виступив депутат Станіслав Долід, який критикував ефективність роботи посадовця.
У серпні питання знову повернулося до порядку денного, однак остаточного рішення тоді не ухвалили.
24 вересня 2026 року за звільнення Поляруша проголосував 31 депутат міської ради. Його роботу також визнали незадовільною.
Для посадовця, який роками працював у міській владі та відповідав за важливі напрями господарства, це стало відчутною політичною поразкою.
Олександр Поляруш має тривалу політичну біографію.
У різні роки його діяльність була пов'язана з Партією регіонів, Радикальною партією Олега Ляшка, командою колишнього міського голови Геннадія Дикого та партією «Слуга народу», від якої він отримав мандат депутата Київської обласної ради.
Змінювалися політичні сили, союзники та обставини, однак Поляруш залишався активним учасником місцевої політики.
У міській раді його робота була пов'язана з капітальним будівництвом, транспортом та інфраструктурою — напрямами, через які проходять значні бюджетні кошти.
Саме проблеми громадського транспорту, електронної оплати проїзду та реалізації міських програм неодноразово ставали предметом критики його політичних опонентів.
Одним із найрезонансніших епізодів у політичній біографії Поляруша стало антикорупційне розслідування щодо ймовірного незаконного заволодіння врожаєм державних підприємств Національної академії аграрних наук.
У лютому 2026 року правоохоронці повідомили про викриття схеми, в межах якої, за версією слідства, протягом 2021–2022 років незаконно вивезли понад тисячу тонн соняшнику та кукурудзи.
Збитки державі правоохоронці оцінили майже у 30 мільйонів гривень.
Серед фігурантів справи називали колишнього народного депутата Анатолія Гунька та Олександра Поляруша.
За наведеними даними, Вищий антикорупційний суд визначив Полярушу заставу в розмірі 990 тисяч гривень.
У червні НАБУ повідомило про завершення досудового розслідування.
Ще одна резонансна історія пов'язана з програмою соціальної допомоги Київської області «Турбота».
У серпні 2026 року правоохоронці повідомили про розслідування ймовірних зловживань під час розподілу матеріальної допомоги.
За версією слідства, окремі депутати обласної ради могли сприяти отриманню бюджетних виплат родичами та наближеними особами без належних підстав.
Загальна сума ймовірно неправомірно отриманих коштів перевищила три мільйони гривень.
Серед підозрюваних називали Олександра Поляруша та Юрія Савчука.
Водночас повідомлення медіа про фігурантів провадження не є доказом їхньої винуватості.
Запитання до майнової звітності Поляруша виникали й раніше.
У 2021 році Національне агентство з питань запобігання корупції за результатами перевірки декларації за 2020 рік повідомило про недостовірні відомості на суму понад один мільйон гривень.
Ішлося про задекларовану нерухомість, транспортні засоби, майнові права та доходи.
Окремий резонанс спричинили повідомлення журналістів про перебування Поляруша у 2025 році в готелі італійського Сорренто під час повномасштабної війни.
Сам посадовець пояснював, що працював дистанційно. Водночас журналісти повідомляли, що офіційне закордонне відрядження на цей період у міській раді не оформлювали.
Попри втрату посади заступника міського голови, Олександр Поляруш зберігає депутатський мандат у Київській обласній раді.
Це означає, що він і надалі має можливість брати участь у політичних процесах, працювати з депутатським корпусом та впливати на публічні дискусії.
На тлі загострення політичного протистояння в Білій Церкві можливість його повернення до активної боротьби за вплив не можна виключати.
Звільнення з міської ради стало завершенням одного етапу його кар'єри. Чи означатиме воно остаточний відхід від місцевої влади — покаже подальший розвиток політичних подій.
Поки що очевидно одне: Поляруш залишив посаду, але не залишив політику.