За кого голосуватимуть білоцерківці на президентських виборах?

Володимир Зеленський
партія "Слуга народу"
Голоси: 78
Опис
Дата народження: 25 січня 1978 року (40 років) Посада: шоумен, лідер студії "Квартал -95" Освіта: Київський економічний університет Сім'я: одружений, двоє дітей Політична діяльність 1 грудня 2017 року в Україні зареєстрували нову партію "Слуга народу". За даними аналітичної системи YouControl, її керівником став Баканов Іван Геннадійович, який є юристом "Квартал 95" з 2013 року. Сам Зеленський тоді запевняв, що це "поки не політичний проект, а юридичний нюанс", що потрібно було випередити незнайомих йому людей, які ще влітку 2017 року хотіли скористатися брендом "Кварталу" та зареєструвати таку політичну силу. 31 грудня 2018 року в ефірі новорічного випуску програми "Вечірній квартал" буквально за хвилину до нового року Зеленський оголосив про те, що йде на вибори президента України 2019.
Петро Порошенко
чинний президент України, самовисування
Голоси: 72
Опис
Дата народження: 26 вересня 1965 року (53 роки) Партія: БПП "Солідарність" Посада: 5-й президент України Освіта: Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка Сім'я: одружений, четверо дітей Політична діяльність Почав кар'єру політика зі вступу до лав СДПУ (о). У 2000-му Порошенко створив власну партію "Солідарність". Також мав відношення до створення політсили "Партія регіонів". У 2002 році Порошенко став членом опозиційної фракції "Наша Україна" і надалі керував виборчою кампанією Віктора Ющенка. До речі, Порошенко і Ющенко пов'язує не тільки політика, вони куми: Ющенко хрестив дочок Порошенко. На виборах в Раду-2002 "Наша Україна" отримала більшість у парламенті, а Порошенко очолив комітет з бюджетних питань. У лютому 2005-го Порошенко був призначений на посаду секретаря Ради національної безпеки України, але вже у вересні був звільнений. В цей же час президент Віктор Ющенко відправив у відставку Кабмін. У 2007 році зайняв пост голови Ради Нацбанку України, а через два роки, у жовтні 2009, став міністром закордонних справ. 23 березня 2012 року президент Віктор Янукович призначив Порошенка на посаду міністра економіки і торгівлі України. Брав участь у виборах до Верховної ради 7-го скликання від вінницького округу - набрав понад 70% голосів і очолив Комітет з питань євроінтеграції. У 2013-2014 роках був активним учасником Революції гідності. Політика призначили представником української влади на переговорах з депутатами Верховної ради Криму, які планувалися в Сімферополі. Проте він не був допущений мітингуючими до будівлі парламенту. Після відсторонення від влади Віктора Януковича на виборах президента 25 травня 2014 року він здобув перемогу в 1 турі голосування (набрав 54,7% голосів). Інавгурація президента відбулася 7 червня 2014 року. Серед головних цілей на посту президента Порошенко називав збереження територіальної цілісності держави і повернення Криму до складу України.
Валентин Наливайченко
екс-глава СБУ, суб’єкт висування -"Громадсько-політичний рух Валентина Наливайченка "Справедливість"
Голоси: 22
Опис
Дата народження: 8 червня 1966 року (52 роки) Партія: "Справедливість" Посада: лідер партії "Справедливість", екс-глава СБУ Сім'я: одружений, є донька Політична діяльність У травні 2010 року Валентин Олександрович створив рух "Оновлення країни". В цей же час вступив у партію "Наша Україна" і зайняв посаду голови політради. У серпні 2012 року приєднався вже до іншої політсили – "УДАР" Віталія Кличка. Під час виборів у Раду 2012 отримав мандат народного депутата. З 2015 року пішов в опозицію і став критиком президента Петра Порошенка, очоливши "Антикорупційний рух". Після звільнення з посади голови СБУ заснував партію "Справедливість".
Руслан Кошулинський
суб’єкт висування - Всеукраїнське об’єднання "Свобода"
Голоси: 17
Опис
Дата народження: 9 вересня 1969 року (49 років) Партія: ВО "Свобода" Посада: заступник голови ВО "Свобода" Сім'я: одружений, троє дітей Політична діяльність Свою кар'єру політика починав у середині 90-х з членства в СНПУ (в майбутньому - ВО "Свобода"). Від простого члена партії просунувся до голови. З 2001 по 2006 рік (з перервою) обіймав посаду помічника народного депутата. Сам став депутатом лише в 2012 році. У 2006-му вирішив зайнятися підприємництвом. У липні цього ж року отримав ступінь бакалавра в Тернопільському університеті (спеціальність - "право"). З серпня 2008-го - заступник голови ВО "Свобода". З листопада 2010 року очолює фракцію "Свобода" у Львівській міськраді, член постійної депутатської комісії фінансів та планування бюджету. У 2012 році Кошулинський бере участь у виборах у Верховну раду від "Свободи" і очолює виборчий штаб партії. З 13 грудня 2012 по 27 листопада 2014 року – заступник голови ВРУ. З початку військових подій на сході України Кошулинський потрапив під призов. Службу проходив на Донбасі, отримав звання сержанта. Незважаючи на перебування на сході України, був висунутий кандидатом у мери Львова від ВО "Свобода". З листопада 2015-го - депутат Львівської облради.
Андрій Садовий
мер Львова, суб’єкт висування - "Об’єднання "Самопоміч"
Голоси: 15
Опис
Дата народження: 19 серпня 1968 року (50 років) Партія: "Самопоміч" Посада: мер Львова, лідер партії "Самопоміч" Освіта: Львівський політехнічний інститут Сім'я: одружений, п'ятеро синів Політична діяльність В 1998 році Садовий був обраний депутатом Львівської міськради – зайняв посаду голови комісії з питань економічної політики. Перший політичний досвід був досить вдалим – йому вдалося швидко заробити авторитет у політиків і простих громадян. У 2000 році Садовий отримав посаду голови наглядової ради культурного фонду ім. А. Шептицького. А вже через два роки заснував громадську організацію "Інститут розвитку міста", покликану зробити Львів європейським містом. У 2004-му стає організатором об'єднання "Самопоміч". Протягом останніх 11 років Садовий займає крісло львівського мера. Політика двічі переобрали на цю посаду. У зв'язку з цим він навіть відмовився від посади віце-прем'єра в уряді Арсенія Яценюка, а також від участі у дострокових президентських виборах-2014. На дострокових виборах у Верховну раду 2014 балотувався за списком "Самопомічі". В результаті – партія зайняла 3 місце. У жовтні 2018 року стало відомо, що "Самопоміч" буде брати участь у президентських і парламентських виборах-2019 спільно з партією "Демократичний альянс".
Анатолій Гриценко
суб’єкт висування - партія "Громадянська позиція"
Голоси: 13
Опис
Дата народження: 25 жовтня 1957 року (60 років) Партія: "Громадянська позиція" Посада: лідер партії "Громадянська позиція" Освіта: Київське військове авіаційне інженерне училище Сім'я: одружений, троє дітей Політична діяльність У 2004 році Гриценко приєднався до інформаційно-аналітичному відділу виборчого штабу Віктора Ющенка. Команда на чолі з Гриценком за 2 дні розробила передвиборчу програму майбутнього президента. Після перемоги Ющенка на президентських виборах, Гриценко стає міністром оборони України. Цей пост він займав майже 4 роки при трьох урядах (Юлії Тимошенко, Юрія Єханурова і Віктора Януковича). Гриценко запам'ятався як перший міністр, який почав оплачувати використання службового транспорту. У 2007 році стає нардепом від блоку "Наша Україна – Народна Самооборона" (НУНС) і очолює Комітет ВР з питань нацбезпеки та оборони. У 2008 році Гриценко створив і очолив власну партію "Громадянська позиція" і вже через два роки вперше брав участь у виборах президента (набрав лише 1,2% голосів). Брав участь у Революції Гідності. Зокрема, Гриценко виступав за застосування мітингувальниками мисливської вогнепальної зброї в цілях самозахисту. Після втечі Януковича в Росію і оголошення дострокових виборів, Анатолій Гриценко вирішив балотуватися на пост президента. Однак за підсумками виборів у 2014 році посів лише 4 місце.
Юлія Тимошенко
нардеп, суб’єкт висування - "Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина"
Голоси: 11
Опис
Дата народження: 27 листопада 1960 року (58 років) Партія: ВО "Батьківщина" Посада: лідер ВО "Батьківщина" Освіта: Дніпропетровський державний університет Сім'я: заміжня, має доньку Політична діяльність У 1997 році Тимошенко вперше стає народним депутатом партії "Громада" Павла Лазаренка, а вже у 1999-му створює всеукраїнське об'єднання "Батьківщина", на чолі якого вперше потрапляє в уряд. Тоді її призначають віце-прем'єром з питань ПЕК в уряді Віктора Ющенка. У лютому 2001-го була вперше заарештована за підозрою в несплаті податків і контрабанді російського газу. Через 42 доби її звільнили, так як суд визнав усі звинувачення необґрунтованими. Після виходу на свободу Тимошенко йде в опозицію і активно виступає проти президента Леоніда Кучми, заснувавши Форум народного порятунку (ФНП). Пізніше на базі Форуму був створений "Блок Юлії Тимошенко" (БЮТ), який пройшов у парламент на виборах 2002. З початком протестів на Майдані у 2005 році Тимошенко активно підтримує кандидата в президенти Віктора Ющенка і стає лідером "Помаранчевої революції". Вона стає першою жінкою-прем'єром за всю історію незалежності країни. Зростає її популярність і за кордоном: американський журнал Forbes називає Тимошенко третьою найвпливовішою жінкою планети. Однак політичний злет Тимошенко тривав недовго: вже у вересні 2005-го через внутрішній конфлікт між гілками влади Ющенко відправляє уряд Тимошенко у відставку. На виборах у Верховну раду 2006 БЮТ обганяє "Партію регіонів", набравши більше 22% голосів. "Помаранчева коаліція" знову займає в парламенті більшість, а Тимошенко стає головним опозиціонером країни. Після дострокових виборів у Раду у 2007 році, Тимошенко знову очолює Кабінет міністрів, підписавши, серед іншого, скандальну газову угоду з "Газпромом". На початку 2010-го Юлія Володимирівна програє президентські вибори Януковичу. У лютому 2014-го після повалення режиму Віктора Януковича Тимошенко повертається у велику політику.
Олег Ляшко
нардеп, суб’єкт висування - "Радикальна партія Олега Ляшка"
Голоси: 10
Опис
Дата народження: 3 грудня 1972 року (45 років) Партія: "Радикальна партія" Посада: лідер "Радикальної партії" Освіта: Харківський педагогічний університет ім. Г. Сковороди Сім'я: одружений, є дочка Політична діяльність У великій політиці Олег Ляшко засвітився в 2006 році, коли висунув свою кандидатуру на виборах у Верховну раду від Блоку Юлії Тимошенко (БЮТ), а після – пройшов до парламенту і став головою підкомітету ВР з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи. З липня 2009 року - заступник голови Комітету ВР з питань бюджету. У жовтні 2010 року був виключений з БЮТ. За офіційною інформацією - за співпрацю з правлячою коаліцією, а за неофіційною – через скандальне відео з прокурорського допиту, на якому політик розповідав про свої сексуальні зв'язки з чиновником на ім'я "Борис". У 2011 році очолив Українську радикально-демократичну партію, яка незабаром змінила назву на "Радикальна партія Олега Ляшка". На дострокових виборах президента 2014 Ляшко посів 3 місце, набравши в цілому по країні 8,3% голосів. Правда, до парламентських виборів його популярність вже дещо впала. На позачергових виборах у Раду 2014 року "Радикальна партія Олега Ляшка" пройшла за списками, набравши 7,44% голосів. Тоді радикали приєдналися до коаліції з БПП, "Народного фронту", "Батьківщини" і "Самопомічі". Восени 2015 року Олег Валерійович заявив про перехід в опозицію.
Олександр Мороз
пенсіонер, суб’єкт висування - "Соціалістична партія Олександра Мороза"
Голоси: 10
Опис
Дата народження: 29 лютого 1944 року (74 років) Партія: Соціалістична партія Олександра Мороза Посада: екс-голова Верховної ради України Сім'я: одружений, двоє дітей Політична діяльність У 1990 році Олександр Мороз був обраний народним депутатом Верховної ради України, в першому скликанні парламенту очолював "групу 239". У жовтні 1991 року після заборони діяльності КПРС Мороз був одним з ініціатором створення Соціалістичної партії України, яку він очолив. У 1994 року Мороз був обраний головою українського парламенту другого скликання. У червні 1994 року балотувався на пост президента України, у першому турі отримав 13,04% (третє місце). В 1998 пройшов у парламент за списком блоку СПУ і СелПУ, очолив фракцію "Лівий центр". У 1999 році знову балотувався в президенти України в першому турі набрав 11,29% голосів (третє місце). У 2002 році Мороз пройшов до парламенту за списком Соціалістичної партії, очолив фракцію СПУ. У 2004 році Мороз знову брав участь в президентських виборах, набрав у першому турі 5,81% голосів. У 2006 році Мороз пройшов до парламенту за списком Соціалістичної партії, очолив фракцію, пізніше Мороз вдруге очолив ВРУ. На виборах 2007 року СПУ не подолала 3-відсотковий бар'єр і Мороз не отримав депутатського мандата. У 2010 році Мороз знову брав участь в президентських виборах, але його кандидутуру підтримали лише 0,38% виборців. У 2014 році Мороз заявив про вихід із Соціалістичної партії України. На даний момент Мороз очолює "Соціалістичну партію Олександра Мороза".
Юрій Бойко
нардеп, самовисування
Голоси: 6
Опис
Дата народження: 9 жовтня 1958 року (60 років) Партія: "Опозиційний блок" Посада: народний депутат Освіта: Східноукраїнський університет ім. В.Даля Сім'я: одружений, шестеро дітей Політична діяльність З політикою Бойко пов'язаний ще з 2001 року, коли вступив у партію Сергія Тігіпка "Трудова Україна". А вже через три роки він очолив Республіканську партію, яка на виборах у Верховну раду 2006 так і не подолала виборчий бар'єр. У липні 2003 року був призначений першим заступником міністра палива та енергетики України. У 2006-2007 роки - міністр палива та енергетики в уряді Віктора Януковича. З 2007 року Бойко приєднався до "Партії регіонів", де став заступником її голови і керівником Київської партоблорганізаціі. Разом з партією переміг на дострокових виборах ВР 2007 і став заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу. 11 березня 2010 після перемоги Януковича на президентських виборах Бойко повторно зайняв посаду міністр палива і енергетики. А вже через рік, в грудні 2012 року, став віце-прем'єром. 26 березня 2014 року Юрій Бойко всупереч рішенню "Партії регіонів" (ПР) висунув свою кандидатуру на пост президента України. Однак у підсумку набрав менше 1% голосів. За "самовільне" висунення в кандидати був виключений з партії. Восени 2014 року на дострокових парламентських виборах очолив партію "Опозиційний блок". Вона пройшла до Верховної ради VIII скликання і сформувала фракцію.
Євген Мураєв
нардеп, суб’єкт висування - партія "Наші"
Голоси: 4
Опис
Дата народження: 2 грудня 1976 року (42 роки) Партія: "Наші" Посада: лідер партії "Наші", позафракційний нардеп Сім'я: розлучений, має двох дітей Євген Володимирович почав робити свої перші кроки в політиці в 2006 році. Тоді він став депутатом Харківської облради від партії "Віче" Інни Богословської, яка приєдналася до "регіоналів". В облраді Мураєв очолив постійну комісію з питань паливно-енергетичного комплексу, енергозбереження та ЖКГ. У 2010 році він був повторно обраний депутатом облради від Партії регіонів. А 15 квітня 2010 року став новим головою Зміївської РДА. На новій посаді Мураєв зайнявся переобладнанням зміївських шкіл і держустанов твердопаливними котлами. 21 листопада 2012-го Мураєв був обраний у Верховну раду України (ВР) по мажоритарному округу №181 від Партії регіонів. 26 жовтня 2014 року був переобраний в парламент (від партії "Опозиційний блок") по тому ж округу. Тоді його призначили членом Комітету ВР з питань податкової та митної політики. 31 березня 2015-го Мураєв увійшов до складу Опозиційного уряду в якості міністра економічного розвитку і торгівлі. У статусі народного депутата він продовжив реалізацію проектів, спрямованих на енергозбереження шляхом використання альтернативного палива. 3 червня 2016 року оголосив про свій вихід з фракції "Опозиційного блоку — За життя". 25 вересня 2018 року Мураєв заявив про створення нової партії "Наші", яку він очолив.
Роман Безсмертний
самовисування
Голоси: 4
Опис
Головними завданнями на посаді президента Безсмертний назвав перегляд Конституції, закону про реінтеграцію Донбасу і функцій уряду Дата народження: 15 листопада 1965 року (52 роки) Партія: безпартійний Посада: політик, дипломат Освіта: Київський педагогічний інститут Сім'я: одружений, троє дочок Політична діяльність У 1994 році пройшов до Верховної Ради II скликання від округу №220 (Київська область). Роман Безсмертний - один з авторів головного закону країни - Конституції 1996 року. Через три роки парламентської роботи звернув на себе увагу Адміністрації президента Леоніда Кучми. П'ять років Безсмертний був у парламенті представником Кучми – до квітня 2002 року, а після приєднався до команди майбутнього президента Віктора Ющенка. Спершу Безсмертний був заступником виборчого штабу "Нашої України" (2002), а потім став його головою. Під час Помаранчевої революції був комендантом Майдану (листопад-грудень 2004-го). 4 квітня 2007 року був призначений Віктором Ющенком заступником голови Секретаріату президента. На цій посаді перебував два роки під керівництвом Віктора Балоги. У травні 2009-го разом з Балогою покинув цей пост і повернувся до партійної роботи – став керівником виконкому "Нашої України". З лютого по листопад 2005 року займав посаду віце-прем'єра з питань адміністративно-територіальної реформи спочатку в уряды Юлії Тимошенко, потім в уряді Юрія Єханурова. 24 лютого 2010 року, напередодні інавгурації Януковича, отримав посаду Надзвичайного і Повноважного посла в Білорусі (займав до 3 червня 2011). У 2015 році на запрошення президента Петра Порошенка Безсмертний приєднався до Мінської групи по Донбасу. Проте вже через рік, у квітні 2016-го, оголосив про вихід з контактної групи по Донбасу. Одна з причин – протиріччя з українським президентом. З березня 2016 по 2017 рік - член Аграрної партії України.
Каплін Сергій Миколайович
нардеп, суб’єкт висування - "Соціал-демократична партія"
Голоси: 3
Опис
Дата народження: 15 грудня 1979 рода (39 років) Партія: Соціал-демократична Посада: нардеп, лідер Соціал-демократичної партії Сім'я: одружений, троє дітей Політична діяльність У 19 років Він був призначений радником Держкомітету України з питань розвитку підприємництва та регуляторної політики. В цей же час він встиг побувати і помічником голови ВР з питань промислової політики. У період з 2007 по 2010 рік Сергій Миколайович одночасно працював помічником народного депутата від Партії регіонів Анатолія Кінаха, а також Наталії Королевської, яка тоді входила в БЮТ. У 2012 році Каплін у складі партії УДАР вперше став народним депутатом по округу №144 (Полтавська область). В парламенті був членом фракції УДАР, секретарем комітету ВР з питань нацбезпеки і оборони. На позачергових виборах у Раду 2014 він знову став нардепом, але вже від фракції "Блок Петра Порошенко" (до 2016 року). 27 січня 2015 року Каплін очолив "Партію простих людей", яку на початку 2016 року перейменував в Соціал-демократичну партію. Планувалося, що нова партія буде робити ставку на партнерство з профспілками. 23 лютого 2016 року у себе в Facebook нардеп повідомив про вихід зі складу депутатської фракції "Блок Петра Порошенко". Сім'я: одружений, троє дітей.
Олександр Вілкул
нардеп, суб’єкт висування - "Опозиційний блок - партія миру та розвитку"
Голоси: 3
Опис
Дата народження: 24 травня 1974 року (44 роки) Партія: "Опозиційний блок - партія миру і розвитку" Посада: народний депутат Освіта: Криворізький технічний університет Сім'я: одружений, є донька Політична діяльність З листопада 2005 року Вілкул очолював Криворізьку міську організацію "Партії регіонів". З квітня 2006 по листопад 2007 року - народний депутат України V скликання з јт "Партії регіонів" (№59 в списку). На час виборів - генеральний директор ВАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", член "Партії регіонів". З липня 2006 року - заступник голови комітету з питань регуляторної політики та підприємництва. З листопада 2007 року по квітень 2010 року - народний депутат України VІ скликання від "Партії регіонів", (№76 у списку). З грудня 2007 року - заступник голови комітету з питань регуляторної політики та підприємництва. 16 квітня 2010 року склав депутатські повноваження. З 18 березня 2010 по 24 грудня 2012 року - голова Дніпропетровської облдержадміністрації. З 24 грудня 2012 року по 27 лютого 2014 року - віце-прем'єр-міністр України. 29 березня 2014 року обраний до складу президії політради "Партії регіонів". З червня 2014 року - голова фонду "Українська перспектива". У жовтні 2014 року обраний народним депутатом у Верховну раду за партійним списком "Опозиційного блоку". У вересні 2015 року брав участь у виборах мера Дніпропетровська, але в другому турі програв Борису Філатову. 15 грудня 2018 року висунутий кандидатом у президенти України від партії "Опозиційний блок".
Ольга Богомолець
нардеп, самовисування
Голоси: 3
Опис
Дата народження: 22 березня 1966 року (52 роки) Партія: "Блок Петра Порошенко" Посада: голова Комітету ВР з питань охорони здоров'я Сім'я: заміжня, четверо дітей Політична діяльність Вперше почала займатися активною громадською та політичною діяльністю під час Революції гідності. Ольга надавала медичну допомогу постраждалим активістам, а також організовувала доставку поранених в госпіталі. Вона також є автором "Медичного довідника Майдану", який став "настільною книгою" для учасників акцій протесту. У ньому були зібрані основні правила поведінки при низькій температурі повітря, а також поради, як захистити себе при побитті і при "газової атаки". Під час протестів на Майдані Богомолець також очолила громадський рух лікарів "Швидка медична допомога" і створила перший мобільний пункт допомоги активістам. Крім цього, за її ініціативою був заснований "Центр координації та реабілітації поранених". Завдяки його роботі поранені були вивезені за кордон для надання необхідної медичної допомоги: протезування, лікування і реабілітації. 20 лютого 2014 року Богомолець організувала в польових умовах госпіталь в готелі "Україна", в якому надавалась оперативна допомога постраждалим. У березні 2014-го Богомолець заявила, що буде балотуватися на посаду президента України як самовисуванець. За підсумками виборів вона набрала лише 1,9% голосів, посівши 8-е місце серед кандидатів. 1 вересня 2014 року Порошенко, який переміг на позачергових виборах президента, призначив Богомолець своїм радником з гуманітарних питань. На дострокових виборах у Верховну раду-2014 Ольга балотувалася за списками "Б П П". З листопада 2014-го - народний депутат ВР VIII скликання, а з 4 грудня - голова парламентського комітету з питань охорони здоров'я. Богомолець не раз затято критикувала в. о. міністра охорони здоров'я Уляну Супрун. У відповідь Супрун звинувачувала Богомолець у блокуванні проведених нею змін.
Віктор Кривенко
нардеп, суб'єкт висування - політична партія "Народний рух України"
Голоси: 2
Опис
Дата народження: 9 січня 1982 року (37 років) Партія: "Народний рух України" Посада: народний депутат, голова партії "Народний рух України" Сім'я: одружений, двоє дітей Політична діяльність На парламентських виборах в 2006 році був кандидатом в народні депутати України від партії Інни Богословської "Віче", № 12 у виборчому списку. У 2012-2013 роках Кривенко був радником міністра економічного розвитку і торгівлі України, в 2013-2014 роках - радником віце-прем'єр-міністра з питань розвитку індустріальних парків, з 2014 року і донині - радник міністра фінансів України. З листопада 2014 року Кривенко є народним депутатом України, на парламентських виборах в Україні 2014 року Кривенко був п'ятим номером у списку партії "Самопоміч" і став депутатом VIII скликання ВРУ від цієї партії. 31 серпня 2015 року Кривенко був виключений з фракції "Самопоміч". Після виходу з "Самопомочі" Кривенко вступив у партію "Народний рух України", 31 березня 2016 року він приєднався до фракції БПП, з якої вийшов в лютому 2018 року. Зараз Кривенко позафракційний, очолює партію "Народний рух України".
Роман Насіров
екс-глава ДФС, самовисування
Голоси: 1
Опис
Дата народження: 3 березня 1979 року (39 років) Посада: екс-глава Державної служби України. Сім'я: одружений, троє дітей. Політична діяльність З листопада 2014 року - народний депутат Верховної ради України VII скликання, пройшов у парламент за списком партії "Блок Петра Порошенко" (№51), до травня 2015 року очолював комітет парламенту з питань податкової та митної політики. У парламенті Насіров обіймав посади: заступника керівника постійної делегації у Парламентській асамблеї Організації чорноморського економічного співробітництва; керівника групи з міжпарламентських зв'язків з Азербайджаном; співголови групи з міжпарламентських зв'язків з Бразилією; перший заступник керівника групи з міжпарламентських зв'язків з Казахстаном; члена групи з міжпарламентських зв'язків з США; члена групи з міжпарламентських зв'язків з Ізраїлем; члена групи з міжпарламентських зв'язків з Китайською Народною Республікою; члена групи з міжпарламентських зв'язків з Сполученим Королівством великої Британії та Північної Ірландії. 5 травня 2015 року Насіров був призначений на посаду голови Державної фіскальної служби. У березні 2017 року Насіров був заарештований і відсторонений від займаної посади.
Сергій Тарута
нардеп, суб’єкт висування - партія "Основа"
Голоси: 0
Опис
Дата народження: 23 липня 1955 року (63 роки) Освіта: Донецький державний університет управління Партія: "Основа" Посада: лідер партії "Основа", співвласник ІСД Сім'я: одружений, двоє дітей Політична діяльність Свою політичну діяльність Тарута починає в 1998 році в якості депутата в Донецькій облраді. Також на той момент він був і членом комісії з земельних питань. З квітня по травень 2005-го – член Ради підприємців при Кабміні. 2014 рік стає вирішальним у політичній кар'єрі Тарути. У березні його призначають на посаду голови Донецької облдержадміністрації. Під час проведення активної фази АТО Тарута координував оборону Маріуполя. 10 жовтня він іде у відставку з Донецької ОДА, що пояснює своєю незгодою з політикою Києва щодо Донбасу. У листопаді того ж року його призначають народним депутатом Верховної ради VIII скликання. Пройшов у парламент як самовисуванець по 58 мажоритарному округу (Маріуполь). У лютому 2017 року Тарута анонсував створення нової опозиційної партії "Основа". Незважаючи на те, що керівником партії значиться Андрій Ніколаєнко (колишній заступник Тарути), Сергій Олексійович активно бере участь в рекламній кампанії політсили.
Ілля Кива
суб’єкт висування - Соціалістична партія України
Голоси: 0
Опис
Дата народження: 2 червня 1977 року (41 рік) Партія: Соціалістична партія України Посада: голова Соцпартії України, радник глави МВС Освіта: Національна академія внутрішніх справ України Сім'я: не одружений, двоє дітей Політична діяльність За останні чотири роки Ківа пройшов шлях від комбата батальйону "Полтавщина" до голови департаменту МВС відносно боротьби з наркотиками. Встиг побувати і в "Правому секторі" і очолити "Соціалістичну партію". Вперше Ківа засвітився на Майдані, а вже в лютому 2014 року став командиром східного крила "Правого сектору". У вересні 2014 року глава МВС призначає Ківу командиром батальйону "Полтавщина" та присвоює йому відразу майорське звання. Однак тоді це призначення викликало хвилю невдоволення серед інших бійців, які відмовлялися воювати під керівництвом командира, який сам не проходив військову службу. Незабаром батальйон "Полтавщина" розформували, а Ківа знову пішов на підвищення. 10 грудня 2014 він стає заступником начальника УМВС України в Донецькій області, а вже 30 червня 2015-го - заступник начальника УМВС в Херсонській області з достроковим присвоєнням звання підполковника міліції. З жовтня 2015 року - керівник Департаменту протидії наркозлочинності Нацполіції України. 8 липня 2017 року Ківа заявив про те, що очолив Соціалістичну партію України. Проте з цим не погодився Петро Устенко, якому Олександр Мороз передав повноваження лідера СПУ в 2012 році, а також нардеп-соціаліст Сергій Каплін. Всередині партії досі розкол. Хоча Ківа значиться лідером Соцпартії в реєстрі Мін'юсту.
Детальніше про конкурс. Натисніть сюди!
Про проект

Президентська компанія в Україні набрала шалених обертів та дісталася найвищої точки. Кандидати відправляються в політичні тури, кожен день на десятках ток-шоу вони виступають і обіцяють: підняти рівень, притягнути до відповідальності попередників, полагодити зламане та знизити все, що знижується. Постійні публікації рейтингів, таке враження, що кожен ресурс малює окремо один від одного. От тому редакція сайту вирішила дізнатись у пересічних громадян міста- за кого вони будуть голосувати. Адже між реальним електоратом та інтернет ком'юніті велика прірва, одні віддають свої голоси “наживо” (в більшості), а інші вкрай низько (в меншості).

Тому соціальне опитування через голосування на сайті вважається доцільним. З 44-ох зареєстрованих кандидатів, і це у бідній країні, ми відібрали прізвища більш-менш відомих, медійних персонажів. Будемо відверті, головна боротьба все одно відбудеться між мільйонерами. Звісно, якщо читачі – виборці запропонують додати кандидатуру, ми залюбки виконаємо бажання.

Під час голосування на нашому сайті, ми дозволяємо: “накрутку” голосів, позитивні коментарі та “підкуп” друзів, все в ваших руках. Хай переможе «найгідніший».

Партнери

Соціальне опитування.