Поет та іронічний сміливець

вітаємо!

За великим рахунком, можна жити – «як усі», а можна – бути в постійному пошуку, і навіть капусту у супермаркеті вибирати із фантазією… Іронічно? Що ж, певно, й не можна інакше говорити - про цю людину, яка багато років живе у Білій Церкві, тут же творить, тут же насолоджується життям (або – бурчить на «таке-сяке буття» - це вже як піде!) – і так по-особливому сприймає життя, пише свої новели, складає свої вірші, майструє скульптури з дерева і підручних матеріалів… Або – займається журналістикою, чим в основному наразі й живе – десь з десяток років. Цікава й багатогранна особистість – Олександр Виговський. Як сам розповів на своєму творчому вечорі, що відбувся у Центральній бібліотеці Білої Церкви: коли йому було 10 – він займався гімнастикою та футболом, потім у 20 років - навчався у технічному інституті, коли було 30 – завершував духовну семінарію, а коли 40 – був дизайнером і скульптором… А тепер, коли йому виповнилося 50, чим він займатиметься – хто зна?!.

Літературний вечір «Світи Олександра Виговського», який провела керівник відділу бібліографічної роботи Тетяна Біла, як і твори автора, був просякнутий патріотичними нотами – цього у нього, дійсно, не відняти. І на цьому наголосили депутат Київської обласної ради Максим Запаскін, а також керівник білоцерківської міської організації «Молода Просвіта» Костянтин Климчук.

Герої книжок чи то скульптур Виговського – незвичайні, або навіть маргінальні. До речі, символічно, що його скульптури розлетілись по різних континентах світу! Часто це - пересічні сучасники, білоцерківці, які неначе зайшли з вулиць та закутків на сторінки його книжок («Горохова - forever»), а, бува, - фантасмагоричні персонажі, які зазирають у минуле, провіщають майбутнє («Сучасні міські легенди», «Душа під номером № «Дубль-А-1п»)...

Частину з тиражів виданих книжок Олександр Виговський обов’язково пропонує у фонд бібліотечної системи Білої Церкви – і серед бібліотекарів сформувався майже «фан-клуб» цього автора. За дружбу із бібліотеками міста висловила вдячність директор ЦБС Раїса Григоренко, привітавши з ювілейною датою.

Пропонуючи свої книжки на продаж, він вже пару років традиційно ставить поряд скриньку – для воїнів АТО, куди і йде гонорар.

Учасниці театральної студії «Пролог» (керівник Тетяна Яковенко) зачитували протягом творчої зустрічі його вірші, які наповнені живою іронією й, водночас, романтичністю та образною влучністю.

…Поети копають у небо.

Важко їх зрозуміти.

Вони хочуть їсти воду,

А сало бажають пити…

Своє прагнення до волі та заборону власної не-свободи він втілив не лише у своїх творчих доробках, але й - у власній творчій та життєвій долі.

Творчі друзі, колеги по журналістському та й художньому цеху, висловили свої побажання нескінченно довгої творчої долі – літератори Олена Мартузаєва, Таїна Братченко, художниця й письменниця Галина Невінчана та інші. А товариші по семінарії, які прибули на літературне свято, заспівали на честь ювіляра «Многая літа»!

Певно, можна дорікнути за швидке (а, бува, й неуважне) писання: у автора книжки – «як гарячі пиріжки». Так, доволі швидко вийшли вісім написаних книжок - саме за цей останній десяток років. Але, хто дорікає – хай просто зробить краще. А ми все це будемо читати, слухати, дивитися. І ще – щиро пишатися земляками. Творчості та наснаги, Олександре!