Історична довідка сіл Фурси та Чмирівка Фурсівської сільської ради Білоцерківського району.

Виїхавши з Білої Церкви в західному напрямку по автостраді Біла Церква – Кременець, ви одразу потрапите на землі Фурсівської сільської ради. До її складу входять села Фурси та Чмирівка, в яких проживають понад 4 тисячі жителів. Це одне з найдавніших мальовничих й ошатних поселень Білоцерківщини і всього району Поросся.

Фурси мають багатовікову історію. На території села знаходяться поселення і могильники VII-V ст. до н.е., ІІІ ст.. та оборонні Змієві вали. Поблизу села, на березі річки Рось, знаходиться геологічна пам’ятка України – вихід на поверхню звенигородських гранітів віком 2,2 млрд років.

Перші документальні згадки про Фурси сягають середини XVI століття, коли навколо Білоцерківського замку вже встановилася система родових хуторів місцевого боярства, яке мало нести військову службу за маєток. Тож і хутір Фурси утворився як родовий маєток білоцерківських бояр-козаків. Цей рід фіксується у складі боярства Київського воєводства вже в ХV-ХVІ століттях. Про те, що село засноване козаком Фурсом, ще й сьогодні розповідають місцеві перекази.

Крім родового хутора Фурсів, на теренах сучасного села також було розташовано поселення Кам’янка, засноване білоцерківським намісником князем Курцевичем наприкінці XVI століття. Його назва походила від річки Кам’янки, на березі якої розташоване село. У XVIII столітті обидва поселення об’єднались і деякий час фігурували в документах як «Фурси чи Кам’янка», але згодом перша назва витіснила другу.

Перша писемна згадка про Фурси датується 1572р., коли український шляхтич Микола Адамс-Калединський, прапрадід Івана Мазепи, одержав від короля Августа «собі і всім нащадкам» хутір на Кам’янці як плату за несення військової служби в Білоцерківському замку при старості Білоцерківському.

Що ж до назви села Чмирівка, то вона походить від присілка с. Фурси, родового хутора козака Чмира, який після Жовтневої революції став самостійним селом. Так і виникли на території Білоцерківщини села козацької вольності, козацької слави. І жили в них споконвіку люди волелюбні, незламні духом, які не падали на коліна перед ворогом, а чинили опір поневолювачам.

Обидва населені пункти дали країні багато славних патріотів. Учасники визвольної війни українського народу проти польської шляхти 1648-1654 років, козацько-селянських повстань, Гайдамаччини, Коліївщини, бурхливих подій трьох революції XX століття і громадянської війни. Були серед сільчан і учасники героїчної оборони Севастополя (під час Кримської війни), Порт-Артура, Георгіївські кавалери, є й живі очевидці Голодомору 1933 року (близько тисячі земляків загинуло тоді).

У роки Великої Вітчизняної війни під час гітлерівської окупації у Фурсах діяла підпільна група опору. За подвиг ратний понад 500 жителів сіл Фурси та Чмирівка нагороджені орденами та медалями, а уродженцю с. Чмирівка Гнату Дорофійовичу Луценку посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

У повоєнні роки село відбудовувалося. У 1958 р. в Фурси була переведена Правобережна геологорозвідувальна експедиція.

До 1960-х років у селі збудовано 279 житлових будинків, тваринницькі будівлі, комору, нову школу, шкільні майстерні, дитсадок, медичний пункт, магазин, створено базу Правобережної геологічної експедиції.

Станом на 1 січня 1963 р. у Фурсах був 1101 двір, де проживали 3409 осіб. Село на той час мало електричне освітлення, радіо- та телефонний зв’язок.

В усі наступні роки село активно розвивалося та розбудовувалося.

Нині Фурси – сучасне і перспективне село. За сприяння сільського голови проводиться наполеглива робота, спрямована на поліпшення соціально-економічного становища села та підвищення добробуту всіх мешканців. На теренах Фурсівської сільської ради успішно розвивається культура, мистецтво, спорт.

У Фурсах та Чмирівці оберігають та примножують добрі традиції. Тут підтримують дружні зв’язки з польським селом Гміною Скшишув Тарнівського повіту та Благодійною організацією «Божії приховані скарби», керівником та меценатом якої є громадянка США Ніта Хенсон Гейл.

Фурсівська сільська рада постійно входить до трійки кращих сільських рад Білоцерківського району.