"Військові капелани - перші помічники солдатів, і підтримати їх у створенні Центру є щирим покликом душі" - Юрій Нестерчук
Впродовж останніх пів року в Білій Церкві створюється сучасний Центр для реабілітації військовослужбовців. Його ініціаторами стали військові капелани, які поруч із солдатами пройшли горнило війни та розуміють важливість надання їм психологічної та реабілітаційної допомоги.
Для України це поки що єдиний заклад подібного характеру. Але в майбутньому військові капелани планують розвинути цю мережу і забезпечити функціонування таких закладів у кожному районному центрі та у місцях дислокації військових бригад. Про це нам розповів капелан, голова правління БФ "Волонтерський рух" Олег Хоменко.
За його словами, про капеланів мало хто знає, але нині сучасна українська армія без них не можлива. Це не просто духовні наставники, а й перші помічники солдатів на передовій. Їх місія - надати психологічну, духовну та реабілітаційну допомогу всім без винятку. "Сьогодні статус військового капелана - це офіцерська посада при Міністерстві оборони, яка відповідає за психологічний стан воїна. Капеланська служба в Україні виникла лише у 2014 році. Натомість у США це стало необхідною нормою ще у 1775 році з моменту заснування державності,"- зазначив Олег Хоменко.
У тім, в Україні реабілітаційних закладів для військовослужбовців, засновниками яких виступили б капелани не має. Єдиний поки що подібний заклад будується в Білій Церкві. І це не випадково, адже тут базується 72 окрема механізована бригада легендарних "Чорних запорожців", зенітно-ракетний полк та військовий госпіталь. До того ж, лише за офіційними даними в місті зареєстровано понад 2500 ветеранів АТО/ООС, і практично така ж кількість воїнів з добровольчих батальйонів 2014-2016 рр.
"Підтримати солдатів на війні, надати їм адекватну поміч та можливість стабілізувати психологічний стан, а потім правильно повернути в мирне життя - це першочергове завдання військових капеланів. На щастя, таких людей в Україні чимало. Тому будівництво Центру реабілітації є крайньою потребою для міста," - каже Руслан Бусько, голова ГО "Перший український батальйон військових капеланів".
Він наголошує, що будівництво Центру було б неможливе без фінансової підтримки небайдужих меценатів, благодійників, місцевих підприємців та закордонних партнерів.
Одним із перших, хто повірив і відгукнувся на цей соціальний проєкт став меценат Юрій Нестерчук. За його підтримки замінені металопластикові вікна, закуплена плитка на кухню, у коридор, придбаний ламінат для всіх кімнат, а також клей для плитки, 10 відер фарб для стін та оплачено роботу будівельників.
"Очевидно, що ця людина робить все з душею, щирими помислами та розумінням необхідності допомагати. Раніше це був занедбаний будинок, але віднині він став затишною домівкою для всіх, хто потребує психологічної підтримки після війни з боку військових капеланів. Ми прагнемо, щоб подібні заклади були у кожному районному центрі та місці дислокації військових бригад", - резюмує соціальний проєкт капелан Олег Хоменко.
Робімо добрі справи разом!
Ірина Сайченко