На тлі запеклих боїв між Ізраїлем та Ліваном офіційний Тегеран висунув жорсткі ультиматуми Заходу та зірвав мирні переговори у Швейцарії.
Ормузька протока знову перекрита
У п’ятнцю, 19 червня, на тлі раптового загострення ситуації в Ормузькій протоці з’явилися повідомлення про попереджувальні постріли та повне блокування морського транзиту з боку Ірану. Корпус вартових ісламської революції через радіозв’язок наказав усім суднам триматися подалі від цієї акваторії задля їхньої власної безпеки.
Про ці події повідомляє Bild.
Іранські військові назвали ключовими умовами відкриття протоки виведення американських військ із регіону, зняття морської блокади та повний відступ Ізраїлю з Лівану. Вони категорично попередили, що будь-який корабель стане законною ціллю у разі порушення заборони на наближення до Ормузької протоки.
Як пише Euronews з посиланням на допис іранського активіста Ілії Хашемі у Telegram, попереджувальні постріли згодом припинилися, проте екіпажі не отримують чітких відповідей щодо можливості проходу. Натомість місцеве Управління Ормузької протоки заявило, що кораблі з правильно оформленими за 48 годин заявками можуть здійснювати транзит без сплати мита протягом 60 днів.
Ця криза розгортається на тлі масштабних нічних ударів між ізраїльською армією та ліванськими бойовиками. Через загибель 4 військових на півдні країни прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу пообіцяв змусити угруповання «Хезболла» заплатити дуже високу ціну.
Через цю несподівану ескалацію та взаємні обстріли заплановані у Швейцарії мирні переговори між США та Іраном були відкладені. Міністр національної безпеки Ізраїлю Ітамар Бен-Ґвір раніше взагалі закликав до того, щоб увесь Ліван палав у вогні після цих нападів.
Нещодавно Сполучені Штати та Іран офіційно заявили про досягнення мирної угоди, яку планували підписати 19 червня у Женеві за посередництва Пакистану. Одразу після цих успішних дипломатичних кроків Дональд Трамп анонсував негайне зняття американської блокади та відкриття транзиту Ормузькою протокою.
Зі свого боку лідери країн G7 публічно висловили готовність підтримати план Вашингтона щодо швидкого розмінування та відновлення безпечного судноплавства у цьому регіоні. Однак європейські союзники наголосили на необхідності отримати надійні довгострокові гарантії від Тегерана, перш ніж відправляти туди свої військові кораблі.
Попри гучні заяви про історичне примирення між США та Іраном, керівництво Ізраїлю відмовилося підкорятися цим рішенням, наголосивши на своєму статусі незалежної держави. Ізраїльські посадовці дали чітко зрозуміти, що американська угода не є для них обов’язковою та не зупинить їхніх військових операцій.
Міжнародні експерти зазначали, що нормалізація торговельного руху та повернення до довоєнних обсягів перевезень у будь-якому разі вимагатиме щонайменше кількох тижнів злагодженої роботи. Водночас ця близькосхідна угода мала б дозволити адміністрації Трампа більше сконцентруватися на військовій допомозі та переговорних процесах щодо України.
Нагадаємо, напередодні, 18 червня, Сполучені Штати Америки скасували обмеження на морський рух до іранських портів і прибережних районів. Відповідне рішення було ухвалене за дорученням президента США Дональда Трампа.
Інформує tsn.ua
