90 розстріляних дітей: у Білій Церкві згадали одну з найстрашніших сторінок історії міста

29 вересня Україна вшановує 85-ті роковини початку масових розстрілів у Бабиному Яру. Але свій «Бабин Яр» має фактично кожне українське місто, якого торкнувся Голокост. Є така страшна історія і в Білої Церкви.

29–30 вересня 1941 року в Бабиному Яру нацисти розстріляли майже 34 тисячі євреїв. Згодом це місце стало місцем убивства ще тисяч людей.

Але масове знищення єврейського населення відбувалося й на Київщині.

Одна з наймоторошніших сторінок історії окупованої Білої Церкви сталася ще у серпні 1941 року.

Після захоплення міста нацистами почалися переслідування та масові розстріли єврейського населення. Під час однієї з таких акцій були вбиті сотні людей.

Після розстрілів дорослих залишилися близько 90 малолітніх єврейських дітей. За історичними свідченнями, серед них були зовсім маленькі — від немовлят до дітей приблизно семирічного віку.

Їх утримували окремо від дорослих у надзвичайно тяжких умовах. Діти були налякані, голодні та фактично залишені напризволяще.

Їхній плач почули німецькі військові. Про дітей повідомили військовим капеланам, які побачили умови, в яких ті перебували, та намагалися домогтися їхнього порятунку.

До спроби зупинити вбивство долучився і штабний офіцер 295-ї піхотної дивізії Вермахту Гельмут Гроскурт.

Однак це не врятувало дітей.

Наказ про їхнє знищення залишився в силі. Дітей розстріляли.

Трагедія Білої Церкви стала одним із задокументованих епізодів переходу нацистської політики масових убивств до знищення не лише єврейських чоловіків, а й жінок та дітей.

Пам'ятають і через 85 років

Сьогодні, у роковини початку масових розстрілів у Бабиному Яру, білоцерківці знову згадали жертв Голокосту.

До Меморіалу пам’яті жертв Голокосту та Праведникам народів світу прийшли представники місцевої влади та єврейської громади міста.

Голова єврейської громади «Міцва» Нателла Андрющенко нагадала про трагедію, яка відбулася безпосередньо в Білій Церкві, та зазначила: подібні злочини ніколи не мають повторитися.

Пам’ять безневинно вбитих дітей і дорослих, а також усіх загиблих у російсько-українській війні вшанували хвилиною мовчання.

До меморіалу поклали квіти та каміння — символ вічної пам’яті про загиблих.