Чому реактивні «Герані» запускають переважно вдень: росіяни встановили на дрони «очі», але є нюанс

Росія продовжує модернізувати ударні безпілотники. Нова версія реактивної «Герані-5» отримала систему оптико-електронної навігації «Сусанин», яка дозволяє дрону буквально «дивитися» на місцевість. Саме ця технологія може пояснювати активніше застосування таких БПЛА у світлий час доби.

«Герань» тепер дивиться на землю

Нову модифікацію позначають як «Герань-5 К5». Однією з її головних особливостей називають систему «Сусанин».

Принцип її роботи доволі цікавий: встановлена на безпілотнику камера знімає місцевість під час польоту, а електроніка порівнює побачене із заздалегідь завантаженими зображеннями та картами.

Дороги, поля, забудова та інші характерні об'єкти допомагають системі визначати, де перебуває дрон, та коригувати його маршрут.

Фактично йдеться про технологію класу DSMAC. Подібний принцип навігації застосовується і на крилатих ракетах.

Навіщо це росіянам?

Головна перевага — можливість зробити безпілотник менш залежним від супутникової навігації.

Якщо GPS-сигнал пригнічується засобами радіоелектронної боротьби, оптична система може допомагати дрону уточнювати своє місцеположення за зображенням земної поверхні.

Таким чином росіяни намагаються перетворити «Герані» з відносно простих ударних дронів на складніші платформи з кількома способами навігації.

Але чому саме вдень?

У нової технології є слабке місце — камері потрібно бачити місцевість.

У світлий час доби розпізнати дороги, будинки, поля та інші орієнтири значно простіше. У темряві можливості звичайної оптики суттєво зменшуються.

Саме тому денні запуски можуть дозволяти повніше використовувати можливості нової системи.

При цьому це не означає, що такі «Герані» не здатні атакувати вночі. Так само наразі не можна стверджувати, що всі денні запуски пов'язані виключно із системою «Сусанин».

Від простого «Шахеда» — до реактивної платформи

Зміни показують загальну тенденцію: росіяни постійно модернізують сімейство ударних БПЛА.

Нові версії отримують реактивні двигуни, більшу швидкість, складнішу електроніку та додаткові системи навігації.

Водночас інформація саме про модифікацію «Герань-5 К5» та використання DSMAC наразі базується переважно на даних профільних і моніторингових ресурсів та потребує остаточного підтвердження.

Але тенденція очевидна: противник шукає нові способи обходити протидію та робити свої ударні безпілотники автономнішими.

Тому поява реактивних «Гераней» серед білого дня — не випадковість і точно не причина ігнорувати повітряну тривогу.