«Щоб кожен зниклий безвісти повернувся і сам зняв своє фото»

У центральній частині Білої Церкви планують створити особливий простір для родин військовослужбовців, які зникли безвісти за особливих обставин. «Сквер Надії» облаштують поруч зі Спасо-Преображенським собором.

Це буде не меморіал, а місце очікування, підтримки та надії на повернення.

Перший етап проєкту вже реалізували — встановили тимчасові стенди зі світлинами зниклих безвісти військовослужбовців. За кожним фото — людина, яку продовжують чекати вдома.

«За кожною фотографією є людина, і ми дуже хочемо, щоб ця людина повернулася і сама зняла свою фотографію. За нею є біль, надія та чекання», — розповіла дружина зниклого безвісти військовослужбовця Яніна Росавіцька.

Саме ця думка має стати одним із головних сенсів майбутнього скверу: фотографії тут не повинні залишатися назавжди.

Дзвін і «шлях до дому»

Концепцію планують реалізувати у три етапи. Наступний передбачає створення символічного елементу у вигляді дзвону та «шляху до дому». Тут також мають встановити флагшток, облаштувати освітлення й озеленення та перенести стенди зі світлинами.

На завершальному етапі планують повністю облаштувати територію відповідно до концепції.

Для родин важливо, щоб це було місце, куди можна прийти, побути поруч із фотографією близької людини та побачити: про неї пам'ятають і її чекає не лише сім'я.

«Для нас це можливість прийти сюди і сказати: ось він, ось моя людина, я її чекаю», — зазначила Яніна Росавіцька.

Дружина іншого зниклого безвісти військовослужбовця Антоніна Черненко розповіла, що за час очікування родини об'єдналися та стали підтримкою одна для одної. Вона закликала громаду не забувати про людей, доля яких досі невідома.

За словами секретаря Білоцерківської міської ради Володимира Вовкотруба, над концепцією працювали близько року. До її розробки долучилися родини зниклих безвісти, представники міста, архітектори та благодійні організації.

Наступні етапи створення «Скверу Надії» планують розпочати наступного року.

І, мабуть, найважливіше бажання для цього місця — щоб із часом фотографій на його стендах ставало не більше, а менше.