Київ і Вашингтон перейшли до відкритого конфлікту напередодні виборів у США

Ще недавно Україна розраховувала на підтримку Дональда Трампа у протистоянні з Росією. Тепер президенти обмінюються дедалі жорсткішими заявами, Вашингтон послаблює санкційний тиск на Москву, а Київ відмовляється виконувати американські вимоги щодо ударів по російських нафтопереробних заводах. Чи не перетворюється дипломатичне протистояння на небезпечний розкол між союзниками?

Відносини між Володимиром Зеленським і Дональдом Трампом переживають чергове загострення. Причому цього разу суперечка стосується не лише політичних заяв, а й питань, від яких безпосередньо залежить обороноздатність України.

Трамп хоче домовлятися з Путіним, Зеленський відмовляється поступатися

Одним із головних приводів для конфлікту стали українські удари по російських нафтопереробних заводах.

Вашингтон наполягає на припиненні атак на енергетичну інфраструктуру Росії, пояснюючи це необхідністю стабілізувати світовий паливний ринок і створити умови для мирних переговорів.

Натомість Зеленський дав зрозуміти, що Україна не збирається відмовлятися від ударів по об'єктах, які забезпечують російську воєнну економіку, поки Москва продовжує атакувати українські міста.

Ситуацію загострило рішення адміністрації Трампа послабити частину санкцій проти Росії та домовленості щодо постачання російського дизельного пального.

Зеленський назвав такі кроки помилковими, наголосивши, що вони фактично дають Кремлю додаткові можливості продовжувати війну.

Найнебезпечніше — не слова, а американська розвідка

Справжню тривогу викликали повідомлення про обмеження обміну розвідувальними даними між США та Україною.

Зеленський підтвердив, що співпраця тимчасово переривалася, хоча згодом передачу інформації відновили.

Для України це надзвичайно чутливе питання. Американські розвідувальні можливості допомагають відстежувати російські ракетні пуски, зокрема балістичні, і завчасно попереджати про небезпеку.

На тлі російських обстрілів Києва та інших міст будь-які перебої в отриманні такої інформації створюють додаткові ризики для цивільного населення.

І саме тут політична суперечка виходить далеко за межі звичайної дипломатії.

3 листопада — дата, яка може змінити політичну ситуацію

У США наближаються проміжні вибори до Конгресу. Уже 3 листопада американці обиратимуть новий склад Палати представників і частину Сенату.

Їхні результати можуть суттєво вплинути на можливості адміністрації Трампа реалізовувати свою політику.

У разі зміни співвідношення політичних сил Конгрес може активніше контролювати рішення Білого дому, зокрема питання санкцій проти Росії та військової допомоги Україні.

Однак навіть перемога демократів в одній або обох палатах не означатиме автоматичного розвороту американської політики. Президент США збереже значні повноваження у сфері зовнішніх відносин і національної безпеки.

Чи може конфлікт дійти до повного розриву?

Попри різкі заяви, говорити про війну між Зеленським і Трампом у буквальному розумінні немає підстав.

Немає також жодних достовірних свідчень, що США розглядають можливість військового удару по Україні. Припущення про американські «Томагавки» над Києвом залишаються політичною гіперболою, а не реальним підтвердженим сценарієм.

Натомість значно реальнішими ризиками є скорочення допомоги, обмеження передачі озброєння, послаблення санкцій проти Росії та подальший дипломатичний тиск на Київ.

Хто виграє від сварки двох президентів?

Політичне протистояння між Києвом і Вашингтоном може бути вигідним передусім Кремлю, оскільки будь-яке послаблення західної підтримки України покращує переговорні позиції Москви.

Водночас Зеленський опинився перед непростим вибором: погоджуватися з вимогами американського президента заради збереження підтримки чи відкрито відстоювати українські інтереси, навіть ризикуючи погіршенням відносин із ключовим партнером.

Трамп, зі свого боку, пояснює свою політику прагненням припинити війну та знизити економічні ризики, насамперед зростання цін на енергоносії.

І головне питання сьогодні вже не в тому, хто переможе у словесній дуелі Зеленського й Трампа. А в тому, яку ціну за це протистояння може заплатити Україна.

Чи зможуть президенти знайти компроміс після американських виборів, чи політична криза між Києвом і Вашингтоном тільки поглибиться?