За усмішками прихована тривога: у Білій Церкві підтримали жінок, які чекають рідних із війни

 За усмішками прихована тривога: у Білій Церкві підтримали жінок, які чекають рідних із війни

Війна випробовує не лише тих, хто перебуває на передовій. Щодня тисячі українських жінок прокидаються з думкою про найрідніших, чекають телефонного дзвінка, короткого повідомлення та найбажаніших слів: «У мене все добре».

У Білоцерківському національному аграрному університеті відбулася вже друга зустріч для жінок, чиї близькі сьогодні захищають Україну.

Захід організували в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», ініційованої першою леді України Оленою Зеленською.

Цього разу учасниці мали можливість відволіктися від щоденних переживань, поспілкуватися, долучитися до психологічних практик та творчості.

Особливе місце посів майстер-клас зі створення листівок-оберегів із сухоцвітів. Кожна композиція стала маленьким символом любові, надії та віри в повернення найдорожчих людей.

Коли підтримка важливіша за слова

Жінки військовослужбовців часто залишаються наодинці зі своїми тривогами. Вони виховують дітей, працюють, підтримують родини, вирішують повсякденні проблеми й водночас живуть у постійному очікуванні звісток із фронту.

Зовні їхнє життя може здаватися звичайним. Проте за щоденними справами нерідко приховується значне емоційне навантаження.

Саме тому такі зустрічі мають значення не лише як культурні чи творчі заходи. Вони створюють простір, де можна говорити про власні переживання, знаходити розуміння та відчувати, що ти не залишилася сама.

Університет як простір людяності

Ректор Білоцерківського національного аграрного університету Олена Шуст повідомила про проведення другої зустрічі на своїй сторінці у Facebook.

У своєму дописі вона наголосила на важливості створення простору підтримки для жінок, які щодня живуть із надією та вірою.

Ініціатива університету демонструє, що роль сучасного закладу вищої освіти не обмежується навчальними аудиторіями та науковою діяльністю. У час війни не менш важливими стають соціальна відповідальність, турбота про людей і формування культури психологічної підтримки.

Турбота про тих, хто чекає

Такі зустрічі не здатні усунути всі переживання, але можуть допомогти жінкам відновити емоційні сили, отримати підтримку та знайти людей зі схожим життєвим досвідом.

Особливу цінність має системність таких ініціатив. Друга зустріч свідчить про продовження роботи з родинами захисників.

Сьогодні підтримка військових родин має стати спільною справою освітніх установ, громадських організацій, місцевої влади та всієї громади.

Адже підтримувати українських захисників означає також піклуватися про тих, хто щодня чекає на їхнє повернення.

Іноді навіть кілька годин щирого спілкування можуть подарувати людині сили прожити ще один непростий день.

За інформацією, оприлюдненою ректором БНАУ Оленою Шуст, та матеріалами університету.