71-річна білоцерківчанка Ніна Кириленко здобула 2-й дан у айкідо

71-річна Ніна Кириленко: "Жінці вкрай важливо знати, як можна захиститися від нападу, зробити так, щоб чоловік підняв руки і сказав:" Здаюсь! "

Ніна Кириленко проживає у Білій Церкві та у свої 71 рік займається айкідо, (нещодавно пройшла Національний навчально-методичний семінар Асоціації Айкідо Айкікай України), в рамках якого успішно пройшла атестацію на 2-й дан.  

Варто зауважити, що бойове мистецтво в своєму класичному вигляді - айкікай - не є єдиноборством. Це безконтактний вид спорту, в якому немає травм, а є тільки комплекс вправ, підвладні людині як у молодості, так і в солідному віці. При цьому, він дає можливість вивчити справжнісінькі больові прийоми.

71-річна володар 2-го дану Ніна Романівна розповіла, що почала займатися цим видом бойових мистецтв у ... 64 роки, коли привела в айкідо власну онуку.

В інтерв'ю сайту УНІАН білоцерківчанка Ніна Кириленко розповіла про своє перше знайомство з айкідо, про те, як закохалася в цей вид спорту і отримала перший дан, а також про переваги бойового мистецтва, які можуть знадобитися в звичайному житті.

Ніна Кириленко

Як давно ви займаєтеся айкідо? Почали після розвалу СРСР або ще за часів Союзу?

- Айкідо я почала займатися з 2009 року, мені тоді було 64 роки. У якийсь момент привела на айкідо свою онуку, подивилася, як займаються цим люди - дорослі та діти. Побачила, що це гармонія, фізичний розвиток. Крім того, мені сподобалося, що в айкідо немає вікового цензу, як, наприклад, в інших видах спорту. В айкідо в будь-якому віці можна опанувати техніку і це те, що мене привабило в цьому виді спорту. Звичайно, були сумніви, що в моєму віці навряд чи щось вийде, що я навряд чи зможу показувати гідну техніку на татамі. І я, скажімо так, довго йшла в цей вид спорту. Але, після того як вперше вийшла на татамі, досить швидко влилася в ритм, стало виходити, техніка айкідо мені давалася, після цього вже не хотілося кудись іти. Навіть стала отримувати певне задоволення від занять.

Чи займалися до айкідо іншими видами спорту?

- Раніше я займалася легкою атлетикою, бігом на довгі дистанції. Долала марафони та напівмарафони. Потім відчула, що цього недостатньо для мене, мого організму. Чогось стало не вистачати. Після того, як привела онуку на айкідо, все і закрутилося.

А ще раніше, до легкої атлетики? З якого віку займаєтеся спортом взагалі?

- Я займаюся спортом, скільки себе пам'ятаю. У ранньому дитинстві займалася акробатикою, а вже десь з 5-го класу почала займатися легкою атлетикою. Займаюся, до речі, і до цього дня. Беру участь у багатьох змаганнях по Україні, часто виїжджаю в Білорусь, мене запрошують на змагання. Зараз бігаю дистанції на 5 і 10 км. Також пробігаю напівмарафон - 21 км, останній був зовсім недавно, в жовтні. Марафон поки залишила, тому що більше часу зараз приділяю айкідо. Мені потрібно вдосконалювати техніку тут, займатися. У мене з'явилося друге життя, після чого легка атлетика відійшла трохи в тінь.

Ніна Кириленко

Ви сказали про те, що айкідо «всі віки покірні», маючи на увазі максимальний вік. А який мінімальний - з якого віку діти починають займатися?

- У нас в школі, в Білій Церкві, діти займаються з 4 років. Але, ось, моєму правнуку 2,5 роки. І я його вже воджу в зал. Він звикає до татамі, намагається робити якісь вправи, перекидатися. Взагалі, вважаю, що потрібно прищеплювати любов до айкідо мало не з пелюшок, щоб дитина вбирала це на підсвідомому рівні. Скажу так - чим раніше, тим краще.

Айкідо-айкікай - це контактний вид спорту?

- Ні, це не контактний вид спорту. Айкікай - це захист від нападу. Цей вид спорту тебе вчить спочатку захиститися. Коли суперник на тебе йде, ти повинен використовувати його силу в своїх інтересах. Ти спочатку захищаєшся, а потім, використовуючи силу противника, керуєш нею. Айкікай - оригінальна школа айкідо.

Ніна Кириленко

Скільки ще є різновидів цього виду спорту? Наскільки вони популярні зараз в Україні?

- Не скажу про інші різновиди, але говорячи про айкікай, можу сказати однозначно - дуже популярний. Наш вид представлений в усіх областях України, в усіх великих містах, секції є всюди. Крім того, проводяться семінари в різних місцях. Ми виїжджаємо, ділимося досвідом і щось переймаємо. У відповідь і до нас приїжджають. Це дуже важливий момент, тому що кожен сенсей працює за своєю програмою. Можуть відрізнятися методика роботи, підходи до тренувань. Все це цікаво і обмін досвідом необхідний. Техніка - вона адже одна і та ж. Але у різних сенсеїв може бути різне бачення, розвиток техніки айкікай. Семінари корисні тим, що тут зустрічаються друзі-однодумці, які обмінюються досвідом, діляться один з одним. Різні майстри по-різному вдосконалюють техніку, а спостерігати за цим вкрай цікаво. У зв'язку з цим хотіла б підкреслити дуже важливу роль президента Асоціації Айкідо Айкікай України Ігоря Юрійовича Шмигіна. У нього у самого 6-й дан, але крім підвищення своєї майстерності, він ще приділяє величезну увагу розвитку айкідо-айкікай в Україні. Наш президент постійно їздить на міжнародні семінари, звідти він черпає інформацію, привозить багато цікавої інформації, ділиться, в свою чергу, своїми напрацюваннями вже з нами, на семінарах всередині країни.

Як часто в нашій країні проводяться навчально-методичні семінари?

- Асоціація Айкідо Айкікай України проводить в Києві два семінари в рік - навесні і восени. Тільки на цих семінарах можна здавати на дані і на коричневі пояса. Семінари проводяться в лютому і жовтні. Інші розряди - учнівські кю (від десятого дитячого) і на коричневий пояс можна здавати у себе в клубі, де ти проходиш навчання.

Ніна Кириленко

В айкідо існує мережа міжнародних семінарів?

- Так. Запрошують, в тому числі, і представників України на інші семінари, в зарубіжні країни. Зокрема, останнім часом запрошували до Франції, до Румунії. Наші представники туди приїжджали, брали участь в семінарах. Разом з тим, зазначу, що це дуже дорогий захід і далеко не кожному по кишені. Зокрема, мені, з пенсією в 1500 гривень, не виходить кудись з'їздити.

Найпопулярніші і престижні семінари, напевно, проводяться в Японії?

- Так. І наші представники туди їздять. Зокрема, наш президент АААУ Ігор Юрійович в минулому році їздив до Японії на семінар. Привіз дуже багато корисної інформації, практичної, пізнавальної.

Контактні або, як ще кажуть, бойові стилі айкідо - від Дайто-рю Айкі-дзюдзюцу до інших - сильно поширені в Україні?

- Ні, вони не сильно поширені, тому що класичне айкідо-айкікай від Засновника Моріхея Уесіби - це, перш за все, захист. І ми намагаємося популяризувати саме цей стиль айкідо. Наприклад, тут немає травм. В інших видах буває дуже багато травм, особливо, якщо людина на початку свого шляху, ще не підготовлений. У нас таке виключено.

Наскільки розвинена мережа дитячих шкіл айкідо в Україні? І де вони більш популярні, більше присутні, в маленьких містах на кшталт Білої Церкви або, все-таки в містах-мільйонниках?

- У великих містах, напевно, все-таки більше дітей, що займаються айкідо. Це пов'язано, перш за все, з матеріальним становищем жителів міст-мільйонників. Зарплати вище, і вони можуть дозволити собі платити за заняття айкідо - свої і своїх дітей. У нас в Білій Церкві заняття в місяць коштують 200 гривень, а робочих місць, де люди б заробляли на заняття айкідо, майже немає. Люди просто не можуть оплачувати тренування. Особливо це турбує в плані дитячої відвідуваності тренувань, коли дитина і хоче займатися, а у батьків немає грошей, щоб оплатити походи в секцію айкідо.

Ніна Кириленко

Наскільки дорогий цей вид спорту взагалі, якщо опустити оплату безпосередньо за заняття?

- Зараз кімоно можна придбати, в основному, в Інтернет-магазинах. Ми даємо поради батькам купувати через Мережу. Кімоно коштує, в основному, 300-400 гривень. Але, якщо це гарне кімоно для професійних занять, то ціна може зрости і до 1000 гривень. Втім, якщо батьки обмежені грошима, ми можемо порадити піти і в секонд-хенд, і на ринок. Там теж можна знайти недороге кімоно, можна навіть хороше кімоно знайти і за недорогою ціною.

Кімоно, наскільки я розумію, єдина приналежність спортсмена?

- Не зовсім. Захисних та інших пристосувань у нас немає. Але є також хакама - традиційна японська спідниця для жінок або довгі широкі штани в складку для чоловіків. Жінки можуть носити це вбрання маючи першу ступінь - коричневий пояс, а чоловіки - з першого дана. Цей одяг також можна придбати в Інтернеті, але він дорогий.

Ви вже досить давно займаєтеся цим видом спорту і вам є з чим порівнювати. Який зараз рівень айкідо в Україні? Він росте, або, може, в силу якихось причин падає?

- Звичайно, зростає. Тут справа в тому, що, скільки ти будеш займатися, стільки і буде рости твій рівень, обсяг знань, техніки, підвищуватися рівень прийомів. У нас дуже багато людей, які роками перебувають в системі айкідо, нікуди не йдуть. Тому рівень дуже високий. Тут немає такого, що ти вивчив певну техніку і все - зупинився. Тут дуже великий обсяг. Якщо поставити собі за мету, то можна підвищувати свій рівень до нескінченності. Айкідо - то простір, де ти весь час вчишся.

Наскільки популярні заняття цим видом спорту у прекрасної половини людства?

- Скажу про свій клуб в Білій Церкві. Буквально в минулому році у нас було відсотків 30 жінок, не більше. Але зараз стався, буквально, наплив бажаючих. І я скажу, що ситуація за статистикою практично вирівнялася. Десь 50 на 50 зараз співвідношення чоловіків і жінок. Тут, до речі, грає важливу роль фактор сприйняття. Жінку набагато легше захопити айкідо. Чоловік, буває, прийде, подивиться, махне рукою з досади і скаже: «Ай! Це піддавки». Але ж ні, далеко не піддавки. У нас же є больові прийоми. Які, потім можна застосувати в конфліктних життєвих ситуаціях. А таких, на жаль, дуже багато.

Часто це допомагає в житті? Наведіть якийсь яскравий приклад.

- Звичайно. Для жінки це найголовніше. Тому що, якщо ти не захистишся, то тебе покладуть. А жінці, природно, вкрай важливо знати, як можна захиститися від нападу, зробити чоловікові неприємно, боляче, щоб він підняв руки і сказав: «Здаюсь!»

Читайте також: Білоцерківські спортсмени вибороли золото та срібло на Чемпіонаті Світу з бойових мистецтв.