Висновки комісії ДЕСС щодо УПЦ не переконливі та мають упереджений характер

Висновки комісії ДЕСС щодо УПЦ не переконливі та мають упереджений характер

Німецький католицький богослов та викладач Мюнстерського університету Томас Бремер відповів на прохання «Мирян» проаналізувати висновки «експертної комісії» ДЕСС щодо знайдених нею «зв’язків» УПЦ з Московським патріархатом.

Його вердикт однозначний – документ ДЕСС упереджений та не може розглядатись як підтвердження церковно-канонічного зв'язку УПЦ з МП:

«Доповідь експертної комісії має істотні недоліки та недоліки як у методологічному, так і фактичному відношенні. Він бере до уваги факти, які говорять на користь певного результату, та ігнорує інші. Його оцінка має упереджений характер і спотворює наведені факти. Він не пропонує жодних позитивних доказів того, що УПЦ, як і раніше, є частиною РПЦ. Отже, цю доповід не можна розглядати як підтвердження (церковно-канонічного зв'язку з МП – Прим.), її висновки не переконливі».

Основні тези листа др. Бремера:

•  В статуті УПЦ після Собору 2022 року більше немає жодних згадок про її належність до РПЦ.

•  Той факт, що УПЦ на даний момент не має прийнятого в Православ’ї статусу (автокефалія, автономія тощо), не може впливати на свободу її віросповідання. Це питання взаємодії в середині Церков, але не справа держави.

•  Комісія ДЕСС замість аналізу доказів в своїх висновках займалася «гаданням, робила гіпотетичні припущення, говорила про потенційні дії та оперувала непідтвердженими фактами».

•  УПЦ стверджує, що розірвала відносини з МП після Собору 2022 року. Тому і вивчатись мають тільки документи після цієї дати. ДЕСС же досліджувала документи, яким більше 30 років. По словам Бремера, «вони не можуть бути інструментом для тлумачення нового статуту».

•  Жоден документ РПЦ не може бути доказом чогось щодо УПЦ, особливо якщо такий документ існував до травня 2022 року. Документація з боку РПЦ та Росії (або будь-якої іншої країни) не може мати юридичну силу при оцінці українською стороною того чи іншого питання тому що таким чином РФ може впливати на українські політичні та адміністративні рішення.

•  ДЕСС не має повноважень розмірковувати, яким повинен бути канонічний статус релігійної організації, а тим більше – примушувати її до набуття цього статусу (автокефалії). Це є прямим порушенням свободи релігії. Навіть якби УПЦ існувала в ізоляції, відокремлено від решти православних Церков, державна влада все одно мала б визнати її. Богослов вказує на досвід УПЦ КП, яку в Православ’ї ніхто не визнавав протягом всього її існування, але, тим не менш, «перебувала у повній відповідності до українського законодавства».