«Та скільки вже можна?!»: білоцерківці, давайте гуртуватися, бо за нас ніхто не заступиться!

Шановна наша владо, ви там узагалі пам'ятаєте, як живуть звичайні люди?!

От скажіть мені, що це за фігня з тарифами на проїзд у Білій Церкві?!

У вас там усе добре? Зарплати дозволяють не рахувати гроші? Бо в нас, простих людей, ситуація трохи інша!

Ми щодня рахуємо кожну гривню. Комуналка, продукти, ліки, діти, дорога на роботу й назад. А тепер ще й питання вартості проїзду!

І знаєте, що найбільше обурює? Складається враження, що людей просто ставлять перед фактом. А нас хтось запитав? Хтось поцікавився, чи можемо ми це потягнути?

Я хочу прийти на відкрите обговорення і подивитися в очі тим, хто ухвалює такі рішення!

І не просто послухати чергові красиві промови, а почути конкретні відповіді:

- Звідки беруться ці цифри?

- Чим обґрунтована вартість проїзду?

- Чому пасажири мають платити більше і що отримують натомість?

- Коли нарешті почнуть рахувати не лише витрати перевізників, а й можливості звичайних людей?

Білоцерківці, досить мовчати!

Давайте гуртуватися! Вимагати відкритого обговорення, прозорих розрахунків і рішень, які враховують інтереси громади.

Не треба сваритися між собою. Треба разом ставити запитання тим, кому ми довірили керувати містом.

Бо сьогодні ми промовчимо про проїзд, завтра — про комуналку, а післязавтра нам знову скажуть, що «так треба».

А тепер хочу запитати кожного з вас:

Скільки ви витрачаєте на проїзд щомісяця? Чи влаштовують вас ціна та якість перевезень? І головне — чи готові ви долучитися до відкритого громадського обговорення тарифів?

Пишіть у коментарях! Давайте покажемо, що Біла Церква — це не лише чиновники та перевізники. Це насамперед ЛЮДИ!

Це емоційна авторська позиція щодо тарифів, а не повідомлення про встановлені порушення.