750 мільйонів авансів, а захисту немає? На Київщині не добудували жодного з 26 укриттів для енергооб'єктів

Поки жителі Київщини сидять без світла, заряджають телефони від павербанків і чекають нових графіків відключень, з'ясовуються неприємні подробиці будівництва захисту енергетичної інфраструктури. За словами народного депутата Олексія Кучеренка, із 26 запланованих захисних споруд не завершено жодної. І це при тому, що підрядники вже отримали сотні мільйонів гривень авансів.

Інформацію парламентар оприлюднив за результатами засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, яка розглядала виконання планів стійкості Київської області.

На папері — 55%, у документах — лише 15%

За словами Кучеренка, початкова загальна вартість будівництва становила близько 1,8 мільярда гривень.

У звітності середній рівень готовності об'єктів оцінюється приблизно у 55%. Однак актами виконаних робіт підтверджено лише 15% від початкової загальної вартості проєктів.

Водночас підрядникам уже перерахували близько 750 мільйонів гривень авансових платежів.

І тут виникає цілком логічне запитання: як так сталося, що гроші перераховані, відсотки готовності у звітах є, а жодної завершеної споруди немає?

Варто уточнити, що 15% підтвердженої вартості робіт не означає автоматично 15% фізичної готовності об'єктів. Проте розбіжність між показниками потребує пояснення.

Здати мали ще 1 жовтня. Тепер просять ще 400 мільйонів

За початковими планами всі 26 споруд мали бути завершені до 1 жовтня 2026 року.

Однак строки, як стверджує депутат, переносили вже тричі. Жодного із графіків не дотрималися.

Тепер генпідрядник заявляє про потребу в додатковому фінансуванні — ще приблизно 400 мільйонів гривень.

Виходить дивна ситуація: спочатку не виконали обіцяного за встановлені кошти, а тепер для завершення робіт потрібні нові.

І найважливіше — чи є гарантія, що після чергового фінансування споруди нарешті добудують?

За словами Кучеренка, представники генпідрядника не змогли чітко відповісти навіть на запитання, чи здатні завершити частину об'єктів без додаткових грошей.

Захист від дронів, який не враховує загрозу дронів?

Одна з найтривожніших заяв стосується самого проєктування захисних споруд.

Кучеренко повідомив, що для частини проєктів Генеральний штаб вказав на неврахування ймовірного ураження безпілотниками.

Якщо ця інформація підтвердиться, виникне ще одне незручне запитання: від яких саме загроз планували захищати енергетичні об'єкти, якщо ризик ударів БПЛА врахували недостатньо?

За твердженням депутата, будівництво та фінансування розпочиналися ще до появи належно підготовленої проєктної документації.

Тобто йдеться не лише про можливе порушення строків, а й про серйозні питання до планування робіт.

Домовленості на словах, відповідальність — теж?

Ще один момент, на який звернув увагу парламентар, — організація взаємодії між замовником і підрядниками.

За його словами, значна частина відносин будувалася на усних домовленостях та обіцянках.

Для проєктів, від яких залежить стійкість енергетичної інфраструктури під час війни, така практика викликає закономірні запитання.

Адже усні обіцянки не замінять ані проєктної документації, ані виконаних робіт, ані реального захисту обладнання.

Особливо тоді, коли йдеться про сотні мільйонів бюджетних гривень.

За підсумками розгляду ситуації парламентська ТСК вирішила звернутися до СБУ, Державного бюро розслідувань та Національної поліції щодо можливих ознак кримінальних правопорушень.

Також комісія ініціює фінансову перевірку діяльності відповідного департаменту Київської обласної адміністрації Державною аудиторською службою.

Водночас наразі не йдеться про встановлену судом вину посадовців або підрядників. Оприлюднені депутатом твердження потребують документальної перевірки та правової оцінки.

Представники влади раніше пояснювали подорожчання робіт необхідністю перегляду проєктів відповідно до рекомендацій Генштабу, а затримки — браком коштів та складними безпековими умовами.

Поки енергетики ліквідовують наслідки атак, а люди чекають на повернення світла, суспільство має право знати, чому захисні споруди не завершені вчасно.

Хто погоджував графіки? Хто контролював виконання робіт? Чому виникла потреба в додаткових коштах? І коли нарешті буде результат?

Бо захист енергетики вимірюється не кількістю проведених нарад та підписаних обіцянок.

Він вимірюється готовими спорудами, які здатні виконувати своє призначення.