У пам'ять про бійця на стіні Білоцерківської школи №11 відкрили меморіальну дошку

Вчора, 12 жовтня в Білоцерківській загальноосвітній школі №11 відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки на честь Макарова Владислава Романовича, випускника школи, Героя, який загинув під час бойових дій у зоні АТО, захищаючи східні кордони нашої держави.

Про це повідомляє прес-служба Білоцерківської міської ради.

Заступник міського голови Ольга Настіна відзначила, що жодні слова не допоможуть розділити біль та горе родини загиблого Героя.

«Владислав Романович прийняв свідоме рішення боронити нашу державу, аби всі ми жили в кращій країні, ніж є сьогодні, щоб вона здобула перемогу. Вдячна школі та родині Героя за те, що вони виховали гідного українця, а також учням, які берегтимуть пам’ять про бійця, про цю страшну втрату» - наголосила Ольга Настіна.

Комісар Білоцерківського об’єднаного міського комісаріату Ігор Богданевич розповів, що Владислав був завжди попереду та не цурався жодної військової роботи. Боєць користувався повагою серед військового керівництва, а в зоні бойових дій проявив себе як справжній герой.

Як відзначила класний керівник воїна Ольга Сердюк, відкриття ще однієї меморіальної дошки на фасаді школи викликає неймовірний біль. Владислав був життєрадісним хлопцем та мріяв про сім’ю. Тепер кожна людина, хто буде проходити біля школи, буде згадувати полеглих Героїв та дякуватиме їм за мир у нашому місті.

Вітчим Владислава, В’ячеслав Григорович висловив слова вдячності всім, хто прийшов вшанувати пам’ять сина.

Настоятель церкви Покрови Божої Матері УПЦ КП Микола Гопайнич провів поминальний молебень та освятив відкриту меморіальну дошку.

Всі присутні вшанували пам’ять Героя хвилиною мовчання та поклали квіти до меморіальної дошки.

Відзначимо, що Владислав Макаров народився 3 вересня 1997 року Білій Церкві. У 2003 році розпочав навчання у школі №11. У 2014 році хлопець закінчив школу та вступив до Білоцерківського професійно-технічного училища ім. П. Поповича. У 2015 році отримав спеціальність газоелектрозварювальника. Цього ж року був призваний до лав Збройних Сил України на строкову службу. Спочатку був розвідником, кулеметником, отримав спеціальність водія БТР.

З 2016 року продовжив службу за контрактом у 72 ОМБр. З 28 травня 2016 року перебував у Мар’янці, брав участь у бойових діях по захисту територіальної цілісності держави на посаді механіка-водія бойової машини.

2 березня 2017 року, виконуючи бойове завдання біля Авдіївки, він отримав надзвичайно важкі поранення. Пережив кому, ампутацію обох ніг, інтоксикацію організму. Лікарі Київського госпіталю місяць боролися за життя Владислава, та поранення виявилося фатальним. Життя бійця обірвалося 3 квітня 2017 року. Похований на міському кладовищі у Сухому Яру на Алеї Слави.

У Владислава залишилися мати, вітчим, молодші братик та сестричка.

Раніше повідомлялося, що дружині загиблого в зоні АТО бійця передали Орден Богдана Хмельницкого ІІ ступеня.