Без режиму "очікування": як український бізнес готує кадри

Український бізнес більше не чекає, поки зміниться система освіти — він бере ініціативу у свої руки. Навіть в умовах війни та економічної турбулентності підприємці, управлінці та освітяни об’єднуються, щоб створювати нові освітні можливості.

Йдеться про відкриття навчальних центрів, запуск профорієнтаційних програм, співпрацю з закладами освіти різного рівня — від шкіл і профтехів до університетів.

Приватна ініціатива як відповідь

У новому відео від Центру громадської експертизи — про підприємців, які не чекають, поки зміниться система освіти, а вже сьогодні створюють нові можливості для навчання. Підприємці, управлінці та освітяни з Київщини, Харківщини, Одещини та Вінниччини запускають освітні курси, відкривають навчальні центри, налагоджують партнерства з університетами й профтехами — усе для того, щоб освіта давала не застарілі теоретичні, а сучасні практичні знання та навички.

Серед ключових голосів — Наталія Гаватюк, заступниця голови Київської обласної державної адміністрації, та Андрій Ропіцький, директор індустріального парку "Біла Церква", які наголошують на тому, що бізнес сьогодні не просто адаптується, а намагається змінювати реальність, зокрема у напрямі підготовки кваліфікованих кадрів.

Будувати взаємовигідні партнерства

Як зазначає Наталія Гаватюк, заступция голови Київської ОВА, сьогодні робітничі професії — затребувані. Понад 60% бізнесу відзначають брак якісних кадрів як одну з перепон для власного розвитку. Тому важливо досягти такого формату співпраці, за якого бізнес формує запит, освіта готує фахівців, а влада об'єднує ці процеси в ефективну систему для потреб розвитку місцевої економіки.

«Головне — знайти симбіоз: освіта готує, бізнес наймає, а влада виступає містком, що об’єднує їх в один продукт», — каже Наталія Гаватюк.

На її думку, це прямий шлях до підготовки кадрів, які відповідатимуть актуальним вимогам ринку.

Андрій Ропіцький, директор індустріального парку «Біла Церква», підтримує цей підхід і підкреслює важливість практичної, а не лише теоретичної підготовки.

«Ми плануємо створити центр професійної освіти в межах індустріального парку. Це дозволить молоді та дорослим, які хочуть перекваліфікуватися, побачити можливості — адже в парку працює багато підприємств, у тому числі іноземних».

Курси будуть короткотерміновими, щоб швидко звести попит і пропозицію на ринку праці. Планується створення сучасної матеріально-технічної бази з обладнаними аудиторіями й технікою. Як передбачається, усього за 2–3 місяці учасники зможуть отримати необхідні навички і одразу почати працювати, отримуючи гідну зарплату і кращі умови праці.

Швидко реагувати на виклики

Ініціативи, описані у відео, доводять: коли приватний сектор бере на себе відповідальність, на цій основі започатковує власні освітні формати або об’єднує зусилля із діючими закладами освіти, на виході з’являються готові до роботи фахівці. Український бізнес навчився швидко реагувати на виклики і вже не чекає ні на заклади освіти, ні на державу загалом, щоб задовольнити свої потреби у кваліфікованих кадрах.

Ольга Шаповал, виконавча директорка Харківського ІТ Кластера, наголошує:

«Ми будуємо цифрові рішення, які ментори компаній допомагають “упаковувати” як якісний освітній продукт. Сьогодні поєднання бізнесу та освіти — критично важливе».

Юлія Шакула, власниця й директорка приватного ліцею «ХАБ Скул», додає:

«Завдання дорослих — дати дітям доторкнутись до кожної професії. Це дозволить їм зрозуміти, чи це їхня справа, чи ні».

Очікувати на зміни — марно. Важливо діяти вже зараз. Саме активна участь бізнесу в освіті формує нове покоління фахівців — професійних, мотивованих і далекоглядних.

Цю ініціативу реалізує Центр громадської експертизи у межах проєкту «Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні» за підтримки ПРООН в Україні та фінансування уряду Японії.