
Фінська освіта вважається золотим стандартом, який активно запроваджує Україна у вигляді реформи НУШ (Нової української школи). Уже у 2026 році можна зрозуміти, які фінські фішки прижилися в наших ліцеях, а які залишилися лише в теорії. Адже пілотний проєкт вже стартував декілька років назад. У статті проведено детальний розбір фінської освіти в українських реаліях.
Як відбувається вибір предметів?
Фіни самостійно складають свій розклад. В українських школах це нововведення виглядає наступним чином.
- У вересні 2025 року 30 ліцеїв-амбасадорів почали навчатися пілотної моделі. Що це значить? Кожен учень самостійно вибрав профіль, згідно з яким розпочав навчання. Серед них були STEM-освіта, мовно-літературний, суспільно-гуманітарний. Обов’язковим ядром залишилися математика, українська мова, історія України. Інші предмети стали курсами за вибором. Наші реалії наступні: вільного розкладу поки немає. Це зумовлено кадровим дефіцитом, складністю вчительської тарифікації. Проте слід зазначити, що жорстку систему у вигляді «один клас – один розклад» вдалося зламати.
- Сучасні школи відмовляються від штурму знань та переходять на розвиток м’яких навичок, які допомагають пристосуватися до життєвих реалій та соціуму.
- Головним принципом фінської системи є «менше – це більше». Чим менше фактів для зазубрювання, тим краще формуються вміння для їх застосування. У більшості українських ліцеїв є інтегровані курси. Серед них можна виділити природничі науки, які об’єднують фізику, хімію та біологію. Замість великої кількості інформації та зазубрювання матеріалу акцент змістився на критичне мислення, проєктну роботу. Такий принцип реально працює в приватних ліцеях, передових державних гімназіях. Іншим освітнім закладам на заваді стоїть формат НМТ/ЗНО. Ці іспити вимагають знань конкретних дат і формул.
Хоча не всі методики взяті в роботу, проте прогрес є, і його видно як в державних, так і приватних закладах.
Мінімум авторитаризму
Фіни дотримуються принципу, що вчитель – не наглядач, а ментор. В українських школах працює методика спілкування на рівних. З учителем можна дискутувати, при цьому не відбувається публічного осуду за помилки.
Впровадження інтеграції фінської освіти активно відбувається викладачами, які пройшли тренінги за програмою Learning2gether. Не тільки цей навчальний формат застосовується. Через війну на перший план виходять психологічна підтримка, «м'яке спілкування». Ці два компоненти стають життєвою необхідністю, щоб стабілізувати стан школярів.
У фінських школах цікава архітектура. У них є спеціальні зони відпочинку. Фінляндія фінансує нові проєкти ліцеїв, тому активно створюються багатофункціональні простори. Головним дизайнерським елементом у період війни залишаються безпечні укриття, в яких створюються зони для групової роботи та відпочинку. Це є прямим запозиченням фінського затишку.
Причини гальмування адаптації
Серед причин гальмування адаптації можна виділити наступні.
- В українських школах пріоритетами є виживання та безпека. Гальмування впровадження інновацій відбувається через небезпеку. Дуже важко забезпечити фінський спокій під звуки повітряної тривоги.
- Звітність української системи характеризується громіздкістю.
- В нашій країні спостерігається дефіцит молодих кадрів. Незважаючи на мільйонне фінське інвестування, багато питань залишається відкритими.
Фінська система освіти являє собою не повну копію методик, а їх поступову інтеграцію, моделювання та адаптацію під тиском. Потрібно зрозуміти головне: учні вже можуть обирати профіль навчання, а не просиджувати за партою до випускного вечора.

